Соціум

Друкарня — місце відпочинку. Франківці облаштовують громадський простір в центрі міста

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Вже до кінця року сквер біля колишньої друкарні в Івано-Франківську хочуть перетворити на зручний, багатофункціональний та цікавий громадський простір. Тут уже не будуть паркувати автівки, не буде смітників, а буде ще одне зелене місце для відпочинку в центрі.

DSC_1262

Минулої суботи, 4 червня, навпроти приміщення колишньої друкарні, що на вулиці Січових Стрільців, небайдужі франківці працювали над створенням вуличних меблів зі звичайних дерев’яних піддонів.

З десяток активістів — дівчат і хлопців — під драйвову музику витягували цвяхи, гемблювали дошки для майбутніх лавочок. Зараз вони стоять у зеленій зоні навпроти друкарні.

Такий воркшоп — партнерська робота платформи «Тепле Місто», зокрема, керівника проекту «Урбаністика» Олександра Шевченка. Він у команді «тепломістян» порівняно недавно. Досі урбаністикою займався у Києві, звідки й родом. Каже, перебрався до Франківська, бо у маленькому місті простіше робити щось практичне та дієве.

За словами Олександра, створення вуличних меблів — це таке привернення уваги містян до цієї зони, аби люди облюбували її для відпочинку. Каже, це така перша ластівка майбутнього масштабного проекту.

Що найцікавіше, з такою пропозицією до «Теплого Міста» прийшли самі мешканці сусідніх будинків, що на вулиці Січових Стрільців.

DSC_1253

«Їх непокоїв стан цієї території, бо на вихідних тут паркують дуже багато машин, просто посеред вулиці стоять смітники, — розповідає Шевченко. — Люди звернулись до нас за порадами, як змінити той простір».

З місяць тому на цю тему у Франківську провели хакатон (захід, під час якого різні спеціалісти інтенсивно й згуртовано працюють над розв’язанням якоїсь проблеми). Протягом трьох днів з 18 фахівців різних спеціальностей — архітектори, журналісти, місцеві активісти з Франківська, Львова, Києва працювали над детальним дослідженням простору навколо друкарні. Наприклад, досліджували візуальний вигляд, шукали проблеми та розробили перші дії.

Одна з них — створення вуличних меблів. За словами Олександра, залучення громади до спільної роботи зі зміни простору — це популярна західноєвропейська практика. Має багато плюсів, бо те, що люди зробили своїми руками, за те дбатимуть, аби воно було збережено.

Наступний крок, який планують зробити ближчим часом, — літня школа архітекторів. Не десь в офісі, а просто тут, перед друкарнею, фахівці працюватимуть над архітектурним проектом — перетворення нинішнього простору у щось зручне, багатофункціональне й корисне для громади. Для цього планують спорудити тимчасовий павільйон, який стане таким собі мистецьким і соціальним майданчиком на все літо.

«Те, що має в них вийти в кінцевому результаті, мусить комунікувати з навколишнім середовищем — з друкарнею, з музичною школою, з закладами, які працюють навколо», — розповідає Олександр Шевченко.

druk_comix_yb

Автор комікса – Ярослав Яковлєв

Він наголошує, що архітектори будуть враховувати побажання мешканців, прислухатися до порад, адже саме вони й будуть користуватися тим простором. Для цього планують робити публічні обговорення.

Активісти мають досить амбітні плани — зробити сквер біля друкарні вже до кінця цього року.

Звідки гроші? Олександр Шевченко говорить, що на проміжній стадії проект підтримують різні суб’єкти. Наприклад, гроші залучаються з краудфандингу — громадського фінансування, а також від соціального проекту «Урбан-комікси», тобто з продажу коміксів про місто. Про цю ініціативу «Репортер» уже писав в минулих номерах.

До теми: Комікси змінюють місто. Урбаністи створили іронічний «Франек, добрий ранек»

«Привертаючи увагу на таких на ранніх стадіях, плануємо заручатися підтримкою спонсорів і партнерів, — каже Шевченко. — Це може бути будь-яка допомога — матеріали, кошти. Дуже добре працює відкритий бюджет. Тобто складається список потреб і розцінки. Наприклад, лавочка — стільки, покриття — стільки. Тоді людина точно бачить, на що вона дає гроші».

Ще, за словами урбаніста, ведуться перемовини з різними організаціями з інших міст, які підтримують подібні проекти. Наприклад, зараз у Львові стартує схожий проект «Майстерня міста». Також спілкуються з німецьким архітектурним представництвом «GIZ».

Олександр розповідає про вдалий приклад скверу Небесної сотні в Києві. Тамтешні активісти також своїми силами зробили благоустрій території. Зараз той сквер увійшов у шорт-ліст всесвітнього конкурсу з публічних просторів.

Ще один вдалий приклад нещодавно з’явився у Франківську — дворик на Шевченка. Це також ініціатива Олександра Шевченка й «Теплого Міста». Громада дуже швидко зорганізувалась та облаштувала цікавий простір. Зараз там танці, займаються йогою, а ще будуть дивитись Євро-2016.

«Нема нічого неможливого. Якщо не починати, нічого й не запрацює, — впевнений Шевченко. — У Франківську такі сквери дуже потрібні, бо мало зелених зон. Вулиця Незалежності, стометрівка — перевантажена людьми. А тут є нерозкритий потенціал».

Write A Comment