Люди Фото

Як психологи франківського Карітасу допомагають дружинам та дітям загиблих в АТО

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
П’ятий рік війни. Кожного дня отримуємо звістки про загиблих. Дружини героїв потребують підтримки. Як впоратися із втратою близької людини, як повернутися до повноцінного життя та дозволити собі бути щасливим – психологи Центру підтримки сім’ї вже другий рік працюють із сім’ями загиблих учасників АТО. Центрі підтримки сім’ї діє на базі франківського Карітасу.

Два роки тому…

В останній вечір вони розмовляли до одинадцятої години. Телефоном. То був січень. У чоловіка вже замерзли руки від холоду. Побажали один одному «спокійної ночі», закінчили розмову. Тоді вона востаннє чула його голос. З тих пір минуло два роки.

«У той вечір було сказано стільки, скільки я не чула за 24 роки спільного життя, – розповідає Ірина, дружина загиблого воїна АТО Віталія Сенюка, – розповідав, як я потрібна йому, казав, що дуже любить. То було 13 січня – день, коли ми розписалися».

А наступного дня жінка дізналася, що чоловіка вже немає. Це сталося о третій годині дня. На Луганщині у селі Новоолександрівка Попаснянського району. Чоловік був начальником розвідки батальйону 24 окремої механізованої бригади. Вертався із завдання разом з водієм. У їхній джип влучила протитанкова ракета. Водія вибуховою хвилею викинуло з авто. Він залишився живим. Ракета влучила з боку пасажира, Віталій загинув на місці. Йому було 45. Без батька залишилося троє дітей.

«Хто я без нього?»

Центр підтримки сім’ї франківського Карітасу Ірина Сенюк відвідує вже понад рік. На зустрічі з психологом приходить разом з молодшим сином, 11-річним Іллею. Відвідують групові консультації психолога. Жінка зізнається, що її досі переслідує страх втратити ще когось з близьких.

«Переживаю дуже за доньку, коли вона затримується допізна на роботі, хвилююся за молодшого сина, йому – 11, складний вік, ще ніби й дитина, але вже дуже дорослий, – говорить Ірина, – консультації психолога допомагають мені впоратися з надмірною тривожністю».

У Центрі підтримки сім’ї працюють два психологи – Валерія Худзіцька та Олександр Савчин.

«Коли людина у своєму житті зіштовхується із ситуацією втрати, а тим більше, якщо це дорога серцю людина, то дуже часто людина втрачає зв’язок між минулим та майбутнім, – пояснює психолог Валерія Худзіцька. – Вона не бачить можливості будувати плани на майбутнє. І завдання психолога – допомогти людині зрозуміти, як далі жити».

По-перше, психолог допомагає людині, а в цій ситуації – жінці, усвідомити своє право на повноцінне життя після загибелі чоловіка. Позбутися почуття провини та сорому, якщо людина радіє та щаслива. Зрозуміти, що в ніякому разі цим вона не осоромить пам’ять чоловіка чи сина.

По-друге, часто дружини загиблих учасників АТО не вірять у власні сили і задаються питанням: « Що я буду робити без нього? Хто я без нього?». Психолог допомагає жінці побачити свої власні сильні сторони, свої здібності, вміння та таланти.

По-третє, як би у це не вірилося, потім стане легше. Час все-таки лікує.

А поки кожен член родини героя вчиться жити без годувальника – дружина без чоловіка, діти без тата. День за днем. І це непросто, зізнається Ірина. Старший син бачив понівечене тіло батька на власні очі, бо разом з волонтерами перевозили тіло додому. А молодший досі запитує у мами: «Чому Бог забрав у нас тата? У всіх є тато, а в мене нема». Ірина відповідає: «На все воля Божа». Жінка працює в церкві соціальним працівником. Молодший син ходить у недільну школу. Віра в Бога допомогла Ірині прийняти те, що сталося, а робота психологів – знайти сили жити далі. Для дітей психологи проводять арт-терапевтичні заняття, майстер-класи, рольові ігри та організовують перегляди мультфільмів з обговоренням.

Не однією психологічною допомогою

«У самій назві Центру вже є ключове слово, що несе зміст нашої діяльності – це підтримати, – говорить виконавчий директор франківського Карітасу Наталя Козакевич, – підтримати та допомогти людині порадами, аби в подальшому вона могла вже сама впоратися з життєвими труднощами».

Окрім психологічної допомоги, у Центрі підтримки сім’ї влаштовують дозвілля для родин загиблих АТО – відвідують святі місця, зоопарк, аквапарк. Для жінок влаштовують різноманітні зустрічі та майстер-класи. Родинам видають продуктові набори, дітям – сертифікати на придбання канцтоварів. Допомога фінансується Міжнародної благодійною організацією CNEWA Canada.

Проект співфінансовано в рамках Програми співпраці у сфері розвитку «Польська допомога» Міністерства закордонних справ Республіки Польща.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.