Люди

У Франківську померла легендарна зв’язкова УПА Стефанія Костюк – “Марта”

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
24 січня на 94-му році життя після важкої хвороби відійшла у вічність славна донька українського народу «Марта» – Стефанія Костюк (Процак). Вона була багатолітнім членом ОУН (б), політв’язнем.

Про це повідомив у Facebook Любомир Костюк.

Стефанія народилася 9 (22) серпня 1925 року в Надвірній. Вчилася в українській гімназії Cтаниславова.

У 15 років за активну патріотично-просвітницьку роботу серед молоді була прийнята в юнацтво ОУН. В березні 1942 року за виконану акцію, а саме супровід до Делятина керівника СБ ОУН Миколи Лебедя, була переведена до дорослої сітки ОУН.

В липні 1942 року потрапила у розстрільні списки гестапо і перейшла у підпілля, де й перебувала до арешту в 1946 році.

В 1943 році за наказом окружного провідника СБ «Яра» була зарахована на вишкіл розвідки і контррозвідки в Старому Угринові. Вишкіл проводили колишні офіцери армії УНР. Після закінчення вишколу була зарахована в розвідку ОУН-УПА Станіславівської області.

Читайте 90-річна Стефанія Костюк, зв’язкова-розвідниця УПА, добре пам’ятає один із Святвечорів під час війн 

Завданням Стефи було організація розвідувальної сітки у гірських районах.

Паралельно виконувала функцію спецкур’єра для спецзавдань при Крайовому проводі ОУН між провідниками «Робертом» і «Митарем». В 1944 році по завданню Крайового проводу кілька разів переходила лінію фронту для налагодження зв’язку проводу з відділами УПА, які опинилися за лінією фронту.  Біля села Красне угорці сприйняли її за російську шпигунку та прирекли на страту. Врятували Марту бійці сотні Білого – відбили прямо перед розстрілом.

За нею полювали не тільки явні вороги, а й ретельно замасковані зрадники. Принаймні одну спробу знищити Марту здійснив окружний служби безпеки Коломийщини на псевдо Кіров. Цей агент КДБ (справжнє прізвище — Роман Тучак) на високій посаді в середовищі повстанців вів подвійну гру, завдавши руху опору значних утрат. Попереджені ним енкаведисти зробили засідку на березі річки в Косівському районі. Тією стежкою, за завданням Кірова, Марта повинна була пройти з донесенням. Тоді їй дивом удалося втекти від ворога, який у нічній темряві не зумів зорієнтуватися на місцевості.

За 1944-1946 роки неодноразово пішки переходила через гори з завданнями Крайового проводу ОУН від провідника «Митаря» на Верховинщині до провідника «Роберта» на Яворину на Рожнятівщині.

В 1946 році була включена в похідну групу на Схід України. Під час підготовки до походу потрапила в засідку і була важко поранена. Через два місяці при перевезенні в Ворохту через зраду була заарештована військами НКВД.

В липні 1947 року Воєнним трибуналом військ МВД в Станіславі була засуджена до 20 років каторжних робіт.

З табору звільнена після «актіровки» в 1956 році. Реабілітована в 1991 році.

Пані Стефанія очолювала Івано-Франківську обласну організацію Всеукраїнської ліги українських жінок й до останнього часу охоче зустрічалася з молоддю.

«Якщо не виховаємо нове покоління в національному дусі, — казала Марта, — ми його втратимо, як, зрештою, й Українську державу, за яку поклали голови десятки тисяч наших патріотів».

Вічна пам’ять!

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні.

Comments are closed.