Газета Люди

Рідний ґвалтівник. Чому на Прикарпатті діти страждають від сексуального насилля

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Торік жертвами сексуального насилля на Прикарпатті стали 10 дітей.

Трьох зґвалтували, двоє постраждали від насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, а п’ятеро – від розбещення. Такі дані оприлюднила ювенальна превенція.

«Мені так тато робив»

В Україні, за даними Управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та ґендерної рівності, кожна четверта дитина переживає сексуальні домагання. Приблизно у 70 % насильниками виявляються або рідні, або люди, яких діти добре знають: родичі, знайомі батьків, тренери, репетитори, друзі. Лише про 10 % злочинів стає відомо поліції, ще менше потрапляє до суду. Щоправда, в Івано-Франківській області статистика відрізняється.

«З десяти злочинів сексуального насилля над дітьми п’ять були скоєні членами сім’ї, тобто це 50 %, – говорить керівниця відділу ювенальної превенції ГУНП в області Алла Бойчук. – Ще п’ять епізодів задокументовані в Калуші. До нас прийшли батьки однієї з дівчат, які помітили зміни в її поведінці. З’ясувалося, що до школи при будинку молитви євангелістів, яку відвідували діти, приходив молодий хлопець. Спершу він їм щось розказував, а потім обнімав, цілував, пхав руки в нижню білизну, демонстрував свій статевий орган і все це знімав на камеру. Дівчаткам було 10-11 років».

У Надвірнянському районі до поліції також прийшла мама дитини. Жінка зайшла до кімнати і побачила, як її шестирічна дочка гладить себе руками. Коли вона спитала дитину, що та робить, то дівчинка відповіла: «Мені так тато робив». Батьки були розлучені, але жили в одному будинку…

Однак, за словами Алли Бойчук, дуже часто мами просто відмовляються вірити, що їхній чоловік чи хтось із близьких може таке робити. Наприклад, у Франківську поліцейські дізналися про насильника через те, що дівчинка перестала відвідувати школу. Спершу казала, що хвора, та коли працівники ювенальної превенції почали з нею розмовляти, зізналася – батько її ґвалтує.

«Батько сам робив їй довідки або писав записки вчителям, що дитина хворіє, – говорить Алла Бойчук. – А в цей час спав з цією дитиною, годував її протизаплідними. Мама довго приходила до себе, адже сім’я благополучна, обоє батьків підприємці».

А у Косівському районі, де вітчим ґвалтував падчерку, на гарячу лінію зателефонували односельчани сім’ї.

«Він був п’яним і почав говорити по селу, що спить і з мамою, і з дочкою, – каже Бойчук. – Нам дитина розповіла, що мама за кордоном, а вітчим живе з нею в одному будинку і ґвалтуває. У цьому випадку мама навіть на суд не приїхала, законним представником була бабуся».

Звісно, коли дітей кривдять найближчі, то вони бояться звернутися по допомогу. Але трапляються винятки.

«Був випадок, коли дівчинка звернулася сама, – говорить Алла Бойчук. – Розповіла, що їй 15 років, що навчається в одному з франківських ПТУ. І що її вітчим два роки вступає з нею у статеві зносини. При цьому він її контролює, не дозволяє жити в гуртожитку, тож вона щодня доїжджає з Яремче. Два роки тому дівчинка з цього ж навчального закладу покінчила життя самогубством, залишивши дві передсмертні записки, що батько її ґвалтував. Ще тоді ми звернули увагу на це ПТУ, наші психологи працювали з дівчатами і наголошували: якщо в них є якісь проблеми, то вони в будь-який момент можуть звернутися по допомогу».

Говорити не страшно

Якщо дитина таки наважилася говорити про насилля, то перше, що потрібно зробити, – повірити їй і показати, що ви на її боці. Адже діти часто приховують сексуальні домагання або насильство від батьків, бо відчувають себе при цьому винними, або ж просто бояться їхньої реакції.

«Позаяк у більшості випадків насильниками є найближчі родичі, батько чи брат, то жертва просто втрачає базову довіру до людей, – говорити директорка обласного центру практичної психології та соціальної роботи Людмила Підлипна. – Це зрозуміло, адже саме близька людина порушує її психологічні кордони. А ще про це соромно говорити, і дитина відчуває страх за своє життя».

За її словами, у більшості випадків жертвами сексуального насилля стають діти з неблагополучних сімей. І, як правило, у таких сім’ях низький рівень освіченості батьків та сексуального розвитку.

«Якщо говорити про психоаналіз, то найкраща жінка для кожного чоловіка – його мама або дочка, – каже Підлипна. – Відтак на підсвідомому рівні чоловіки можуть відчувати збудження, але можуть ним керувати. Та чим нижча моральна планка, тим менше працюють запобіжники».

Уникання розмов з дитиною про сексуальне насилля – одна з найпоширеніших помилок батьків. Чомусь вважається, що це соромно обговорювати. Та стосунки з дитиною мають бути побудовані на довірі, а особ­ливо, якщо це стосується сексу.

Розмовляти про секс «простими словами» з дітьми варто починати від п’яти років і аж до дорослого віку. Адже діти, які не бояться говорити про це вголос, з меншою ймовірністю стануть жертвами насильства.

«Ми повинні вчити дітей психологічним кордонам, вчасно говорити «ні», – пояснює психолог. – Є ціла система так званого «кола близькості». У цьому колі мають бути найближчі люди, але навіть вони з певного віку не мають права торкатися тіла дитини. Такі базові речі закладаються в сім’ї».

Від п’яти до десяти

Поступово Україна наближає національне законодавство до євростандартів захисту прав дітей від сексуального насильства та сексуальної експлуатації. Нещодавно українські парламентарі внесли зміни до законодавства в частині захисту прав дітей.

Зокрема, мова йде про Закон України № 2334-VIII від 14 березня 2018 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту дітей від сексуальних зловживань та сексуальної експлуатації». Відповідно, були внесені зміни до статей 155 «Статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку», 156 «Розбещення неповнолітніх» та 302 «Створення або утримання місць розпусти або звідництво» Кримінального кодексу України.

Що означають всі ці зміни?

1. Відтепер в Україні природні або неприродні статеві зносини з дитиною, яка не досягла 16 років, вважаються злочином. Крапка. В судовому порядку не буде більше встановлюватись статева зрілість дитини спеціальною експертизою, достатньо лише встановлення віку дитини та самого факту статевих зносин.

2. Такі статеві зносини вважатимуться злочином у випадку, якщо вони вчинені повнолітньою особою, а отже статеві зносини між дітьми не мають піддаватись криміналізації.

3. Вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без доб­ровільної згоди потерпілої особи вважатимуться сексуальним насильством та є злочином. Якщо такі дії вчиняються по відношенню до малолітньої дитини, добровільність згоди до уваги не береться.

4. Зґвалтуванням вважатиметься вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета. Якщо дії вчинятимуться по відношенню до малолітньої дитини, добровільність згоди також до уваги не береться.

5. Посилена відповідальність за природні або неприродні статеві зносини з дитиною, яка не досягла 16 років, і розбещення неповнолітніх. Карається обмеженням або позбавленням волі до 5 років. А якщо злочин вчинив близький родич – передбачено позбавлення волі на строк 5-8 років з поз­бавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого.

6. Посилено відповідальність за створення або утримання місць розпусти і звідництво із залученням малолітньої дитини. Такі дії каратимуться позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.