Культура

“Треба приводити в галереї айтішників, хіпстерів, гарних жінок”, – Олександр Ройтбурд у Франківську

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
У вівторок, 22 січня, у франківській галереї «Чеч» колекціонер Юрій Когутяк і художник Олександр Ройтбурд провели для франківців панельну дискусію про колекціонування творів мистецтва в Україні.

«Арт-ринок є одним із процесів, що може характеризувати світ мистецтва. Нині, на жаль, твори сучасного мистецтва музеї не фіксують, лише приватні колекціонери здатні сьогодні зберегти досягнення сучасного мистецтва, – розповідає Юрій Когутяк. – Я свідомо не колекціоную фотографії, скульптуру чи графіку. І в мене живопис тих художників, які живуть зі мною в одному часі. Коли захочу передати цю колекцію до музею, це буде хороша репрезентація творів з 90-х років. Музеї цього не роблять».

Михайло Царьов, Зенко Афтаназів і Юрій Когутяк створили клуб приватних колекціонерів. Когутяк розповідає, що, до прикладу, Царьов колекціонує відео. Та наразі не зовсім зрозуміло, що з цим робити. Так само і не зовсім зрозуміло, як підтримувати аукціоністів. Каже, клуб колекціонерів, перш за все, був потрібен, аби вести комунікацію з різними музеями та галереями – не від окремих приватних осіб, а від інституції.

За словами мистецтвознавця Анатолія Звіжинського, у Франківську є колекціонери, які не афішують свою діяльність і навіть не показують свої колекції друзям чи знайомим.

«Я вірю в низове колекціонування, – говорить Юрій Когутяк. – У мене свого часу була своя галерея, але життя художників стає стабільнішим і цікавішим, коли їхні роботи починає купувати середній клас. Ринок наповнює бажання не вішати фотошпалери чи репродукції. У людей є стіни і їх треба чомусь заповнювати мистецтвом. Середня ціна однієї роботи – 3-5 тисяч доларів. І цей масовий попит дає можливість художникам жити і творити».

Розповідає, що в Україні системних колекціонерів – кілька десятків. На його думку, колекціонерами стають ті люди, які вже прикрасили усі стіни і не мають, де складати твори мистецтва. «Треба виключати псевдоінвестиційну складову. В наших умовах це не працює. Не слухайте тих, хто таке  каже», – говорить Когутяк.

«Якби у 1990 році мені хтось дав за роботу тисячу доларів, я б стрибав, як дурний, – каже Олександр Ройтбурд. – Сьогодні Ройтбурда за тисячу доларів вже складно знайти. Тому все ж інвестиційна складова є, але не на все. Потрібна якась інтуїція. Про інвестиційну складову можна говорити, якщо ти розумієш потенціал художника, ступінь цікавості його меседжа і задля чого створюється це мистецтво».

За словами Ройтбурда, художнику дуже потрібні колекціонери, й не лише через гроші. Розповідає, що мав період, коли писав лише кілька картин на рік. Тоді у підвалі, під власною квартирою, облаштував депозитарій.

«У другій половині 90-х вмерло все, – каже Олександр Ройтбурд. – На всю Україну в професії залишилося зо 20 художників. За три роки я заповнив дві кімнати своїми роботами і вже не мав, де їх ставити. І тоді почалася депресія – не лише, бо не було грошей, а тому, що не було зв’язку».

«Я рекомендую купувати молодих художників. Вони сьогодні коштують недорого. Але цікаво подивитися, що з ними буде за п`ять років», – зауважив Юрій Когутяк.

Ройтбурд додає, що колекціонер – це не пасивний фіксатор, це людина, яка створює реальність. Адже все, що накопичує колекціонер, потім представлятиме цілу епоху в мистецтві.

На фото: Олександр Ройтбурд на телефоні показує картину молодого художника, яку недавно придбав

Художник Мирослав Яремак нарікає, що важливі, вагомі події у галереї «Чеч» часто проходять повз медіа та аудиторію. На це Юрій Когутяк говорить, що в сучасному мистецтві є фактор публіки. Цінність і значимість мистецтва визначається глядачем. І робота з публікою, просвітництво мають бути частиною загальної роботи.

«Без публіки, суспільства, уваги сенс роботи сильно знижується. Я вважаю, один з дурнуватих муралів у Франківську – це супер, бо він привернув емоційну увагу, розпочав стандартний дискурс взаємодії мистецтва з глядачем. Публіка є фактором сучасного мистецтва», – каже Когутяк.

Ройтбурд додає, шо мова не лише про піар і присутність в інформаційному полі, а й про стосунки. Треба йти і приводити в галерею нову аудиторію:

«Треба приводити айтішників, хіпстерів, красивих жінок. Це не значить, що треба під них підлаштовуватися, пропонуйте їм щось цікаве», – каже художник.

Нагадаємо, 21 січня у франківській галереї «Чеч» відкрилася виставка Олександра Ройтбурда «Живопис з приватних колекцій». Виставка триватиме до 21 лютого.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні.

Comments are closed.