“Це” – теж частина історичної правди. Слова “секс” ніби й не було, але діти в Радянському Союзі, слава Богу, народжувалися. Була й контрацепція. Така ж незграбна, як і багато іншого, народженого плановою економікою, пише УП.
Товщина стінки радянського кондому, згідно з ГОСТом, була 0,09 мм. Це убезпечувало користувача від венеричних захворювань, але зменшувало задоволення. Прийнятий сьогодні стандарт – 0,05 мм.
Серце кожного, хто розпочав статеве життя за СРСР, здригнеться при вигляді цих неоковирного дизайну упаковок. Особливо якщо згадати, як осудливо дивилися аптекарки на тих, хто їх купував.
Активісти, які займаються профілактикою СНІДу, пропонують щороку 13 лютого відзначати День Презерватива.
1938 рік. Завод “Червоний Гумовик” зараз називається ВАТ “Київгума” і презервативами не займається – їх тепер роблять у Новояворівську1953. Відлига ще не відчувається. В одній пачці – 2 штуки, пачка коштує 43 копійки (після грошової реформи 1961 року – 4 копійки)1955. Штамп ОТК означає, що виріб пройшов перевірку відділу технічного контролю1968. Вже одна штука, по 2 копійки
1976. Завод у Баковці під Москвою став найбільшим в СРСР виробником гумових товарів для інтимної мети. Дизайн упаковки “специфический”)1982. Презерватив, вироблений в місті Армавір (Краснодарський край). Чоловічий1983. Існує легенда, нібито в радянські часи презервативи називалися “виробом №2” ( а “виробом №1” на гумовиих заводах були протигази). Ця легенда є типовим зразком антирадянського гумору радянських людей – насправді ж номерами позначалися три розміри тодішніх кондомів. Ось цей виріб, приміром, позначений №11984. А це вже №2 – найпоширеніший. Коштує все ті ж 2 копійки
Кінець 1980-их. Один презерватив коштував 10 копійок. Крім нового дизайну упаковки, на ній з’явився напис “Перевірено електронікою”
Comments are closed.