Міські легенди. Таємнича вулиця Станиславова

Перший міський літописець Грибович підкинув краєзнавцям задачку. У книзі «Історія окружного міста Станиславова в Галичині в 1847 р.» він описує досягнення окружного старости Казимира Мільбахера. За період його урядування (1832-1838) Станиславів прикрасився двома новими вулицями – «імені Фердинанда, а також вулицею Лангенау, названою на честь колишнього генерал-губернатора Галичини».

З вулицею Фердинанда усе зрозуміло – це теперішня Низова, що сполучає майдан Шептицького з Новгородською, віднедавна – Любомира Гузара. Під Фердинандом мався на увазі австрійський цісар.

Читайте також: Легенди Станиславова. Де було “найздоровіше” місце

А от вулиця Лангенау викликала багато питань. До речі, Грибович трохи помилився з посадою: фельдмаршал-лейтенант Фрідріх Лангенау був не генерал-губернатором Галичини, а командував військами, що розташовувались у провінції.

В історичній літературі вулиця більше жодного разу не згадується, на мапах її нема. Правда, більшість міських планів намалювали пізніше, коли вулицю могли вже перейменувати.

Спершу ми з Михайлом Головатим прийшли до висновку, що це може бути Новгородська. Раніше там пролягав фортечний рів, який засипали після ліквідації фортеці. Але повної впевненості у нас не було.

Згодом стали відомі документи, що підтвердили правильність нашої здогадки. Є протокол магістрату від 10 червня 1876 року, де йдеться про ремонт мосту і каналу на вулиці Лангенау. Але де у центрі є канал, та ще й з мостом? Виявляється, був такий!

До теми: Легенди Станиславова. Як за одну сигарету звести будинок на чотири поверхи

На кадастральній мапі 1848 року вулиця Новгородська ще ніяк не підписана. Уздовж її непарного боку протікає потічок, що починається в районі теперішньої автостоянки перед бастіоном. На повороті, біля пивзаводу, канал перетинає дорогу й на мапі чітко видно дерев’яний міст. Поруч розташовані землі власника бровара Франца Седельмайєра.

Лангенау помер у 1840-му, його швидко забули, а династія пивних магнатів Седельмайєрів була у місті популярна. Навіть вулицю, де стояв пивзавод, прозвали Седельмайєрівською – спершу неофіційно, а у 1880-х цю назву узаконив магістрат.