Історія Світ

Цей день в історії, 16 жовтня 2019 (ВІДЕО)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
16 жовтня  1986 року у Львові було створено  незалежну організацію національно свідомої молоді “Товариство Лева”.

Також у цей день  розпочалася ера мильних опер в СРСР –  1988 р.  на Центральному телебаченні почався показ бразильського серіалу “Рабиня Ізаура”.

Події:
  • 1596 — Розпочався Берестейський церковний собор (за новим стилем).
  • 1793 — Страта Марії-Антуанетти «вдови Капет», королеви Франції, дружини Людовика XVI і матері Людовика XVII.
  • 1813 — Почалася «Битва народів» (тривала до 19 жовтня), в якій брали участь війська Французької імперії, Рейнського союзу, Варшавського герцогства, Австрійської імперії, Королівства Пруссія, Російської імперії і Швеції; закінчилася нищівною поразкою армії Наполеона і його першим зреченням від престолу.
  • 1853 — Розпочалася Кримська війна (1853–1856) між Російською імперією та коаліцією Великої Британії, Французької імперії, Османської імперії, Сардинського королівства за панування над Східним Середземномор’ям.
  • 1941 — загальна паніка та безвладдя в Москві, масова втеча радянської партноменклатури та чиновництва із столиці на Схід протягом кількох днів у зв’язку з розвалом оборони Червоної Армії, наближенням вермахту до Москви та «цілком таємною» постановою Сталіна від 15.10.1941 «Об эвакуации столицы СССР»
  • 1946 — За вироком Нюрнберзького трибуналу у Нюрнберзькій в’язниці страчені нацистські злочинці (Йоахім фон Ріббентроп, Вільгельм Кейтель, Ернст Кальтенбруннер, Альфред Розенберг, Франк, Вільгельм Фрік, Юліус Штрайхер, Заукель, Альфред Йодль і Зейсс-Інкварт)
  • 1963 — Вперше запущений в космос триступінчатий носій ракети «Восток», за допомогою якого на орбіту виводилися багатомісні космічні кораблі «Восток».
  • 1964 — Китайська Народна Республіка провела перше випробування ядерної зброї.
  • 1968 — Між урядами СРСР і ЧССР був підписаний договір про умови тимчасового перебування радянських військ на території Чехословацької Соціалістичної Республіки.
  • 1978 — Іван Павло II (до інтронізації — Кароль Юзеф Войтила) став 264-им Папою римським і першим неіталійцем на папському престолі з 1523, одним з наймолодших понтифіків в історії і першим папою слов’янського походження.
  • 1987 — У Львові створено Товариство Лева.
  • 2005 — У Сан Луїсі (Аргентина) завершився Чемпіонат світу з шахів ФІДЕ. За результатами чемпіонату, чемпіоном світу з шахів став болгарський гросмейстер Веселін Топалов.

Народилися:

  • 1620 — П’єр Пюже (Pierre Puget), французький живописець, скульптор, архітектор і інженер. Дядько і вчитель скульптора Кристофа Вейр’є (Christophe Veyrier).
  • 1801 — Йосип Єлачич, австрійський полководець хорватського походження, бан Хорватії (1848—1859). Скасував у Хорватії кріпосне право.
  • 1827 — Арнольд Беклін, швейцарський живописець, представник символізму.
  • 1837 — Митрак Олександр, український (русинський) письменник, фольклорист і етнограф.
  • 1854 — Вайлд Оскар, ірландський поет, драматург.
  • 1854 — Карл Каутський, німецький економіст, історик і публіцист, один з лідерів і теоретиків німецької соціал-демократії (†1938).
  • 1874 — Мюллер Отто (художник), видатний представник німецького експресіонізму, член арт-гурту «Міст».
  • 1886 — Бен-Гуріон Давид, один з лідерів сіоністського руху і творців сучасного Ізраїлю. Перший і третій прем’єр-міністр Ізраїлю (†1973).
  • 1888 — Юджин Гладстоун О’Ніл, американський драматург. Лауреат Нобелівської премії з літератури за 1936 рік.
  • 1890 — Стренд Пол, американський фотограф, оператор, режисер, один зі сподвижників фотографії як мистецтва (†1976).
  • 1894 — Шарет Моше, другий прем’єр-міністр Ізраїлю в 1954–1955, між каденціями Давида Бен-Гуріона; (†1965).
  • 1906 — Буццаті Діно, італійський письменник (†1972).
  • 1907 — Петро Григоренко, радянський військовий діяч, дисидент, правозахисник.
  • 1918 — Підсуха Олександр Миколайович, український поет.
  • 1927 — Ґрасс Ґюнтер, німецький письменник, скульптор, художник, графік, лауреат Нобелівської премії з літератури 1999 року.
  • 1954 — Кочубей Василь Григорович, головний диригент Львівського муніципального духового оркестру «Галицькі Сурми».

Померли:

  • 1523 — Лука Сіньйореллі, італійський художник раннього Відродження.
  • 1553 — Лукас Кранах старший, німецький художник епохи Відродження, батько Ганса Кранаха і Лукаса Кранаха молодшого.
  • 1791 — Григорій Потьомкін, князь Таврійський, російський фельдмаршал
  • 1793 — Марія-Антуанетта «вдова Капет», королева Франції, чоловіка Людовика XVI і мати Людовика XVII (страчена).
  • 1810 — Рабі Нахман, брацлавський цадик, один із духовних лідерів хасидів.
  • 1855 — Грановський Тимофій Миколайович, російський історик і громадський діяч українського походження.
  • 1903 — Обачний Михайло (Косач), письменник, перекладач, брат Лесі Українки.
  • 1936 — Бордуляк Тимофій, український письменник (*1863).
  • 1946 — Йоахім фон Ріббентроп, міністр закордонних справ Німеччини (1938–1945; *1893).
  • 1947 — Баалис Сруоага, литовський письменник, критик, літературознавець (*1896).
  • 1966 — Синельников Кирило Дмитрович, український фізик-експериментатор. Під керівництвом К. Синельникова в 1932 році вперше в СРСР в харковському УФТІ було здійснено розщеплення атома (10.10.1932). Заклав основи розвитку ядерної фізики в СРСР.
  • 1979 — Юхан Борген, норвезький прозаїк, драматург і критик (*1902).
  • 1981 — Моше Даян, ізраїльський військовий і політичний діяч. (*1915).
  • 1990 — Арт Блейкі, американський джазовий барабанщик, представник стилю Хард-боп.
  • 1992 — Ширлі Бут, американська акторка, одна з найперших отримала премії Оскар та “Тоні”.
  • 2003 — Ласло Папп, угорський боксер, перший в історії триразовий олімпійський чемпіон з боксу.
  • 2007 — Дебора Керр, британська актриса, володарка премії Золотий глобус та Оскар.
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

 

Comments are closed.