Історія Відео

Цей день в історії, 16 березня 2019 року (ВІДЕО)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
У цей день, 16 березня, відзначають Всесвітній день сну.

Також 16 березня 2014 року відбувся незаконний референдум в Криму.

Події
  • 37 – всупереч заповітові померлого Тиберія сенат проголосив римським імператором Калігулу
  • 870 — заснування в Болгарії православної церкви.
  • 1079 — в Ірані прийнятий мусульманський календар.
  • 1521 — під час першої навколосвітньої подорожі португальський мореплавець Фернан Магеллан досягнув берегів сучасних Філіппін; через півтора місяця він загинув у сутичці з місцевими жителями.
  • 1664 — поляки розстріляли українського гетьмана Івана Виговського.
  • 1827 — почав виходити перший в Америці журнал чорношкірих «Журнал свободи».
  • 1851 — Іспанія і Ватикан уклали конкордат, за яким католицька церква одержала повний контроль над освітою і цензурою в Іспанії.
  • 1870 — у Москві відбулася прем’єра увертюри «Ромео і Джульєтта» Петра Чайковського.
  • 1880 — за підозрою в революційній агітації заарештований український поет Іван Франко.
  • 1915 — через бійку, яку влаштував Володимир Маяковський, поліція Петрограду закрила клуб артистів і поетів «Бродячий пес».
  • 1917 — у Києві відбулася велика маніфестація — День свята революції. У ході мітингу кияни знищили міський пам’ятник Столипіну.
  • 1917 — російський великий князь Михайло Александрович, брат Миколи II, зрікається престолу на користь Установчих зборів.
  • 1919 — у США вперше випробували бездротовий телефон для переговорів з літаком.
  • 1921 — укладено Московський договір між РРФСР та урядом Ататюрка. Всупереч умовам Севрського договору, до Туреччини перейшли Карська область і Сурмалінський повіт колишньої Російської імперії, що їх вірмени вважають своїми етнічними землями. Вірменське населення згодом залишило ці території.
  • 1923 — римська поліція заборонила свист та інші прояви невдоволення грою акторів у театрах.
  • 1936 — з конвеєру Горьківського автомобільного заводу зійшов перший радянський автомобіль — лімузин марки «М-1».
  • 1937 — Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР створив відділ боротьби з розкраданнями соціалістичної власності (ОБХСС).
  • 1943 — нацистські війська вдруге взяли Харків.
  • 1945 — радянські війська почали Віденську наступальну операцію.
  • 1960 — у Нью-Йорку представлений перший автомобіль на сонячних батареях.
  • 1962 — СРСР запустив у космос супутник «Космос-1».
  • 1962 — Хрущов оголосив про те, що СРСР має міжконтинентальну ракету.
  • 1988 — газова атака на курдське місто Халабджа іракською армією, в результаті чого загинуло кілька тисяч його мешканців.
  • 1990 — у Львові розпочала роботу перша сесія відродженого Наукового товариства імені Тараса Шевченка.
  • 1994 — фігуристка Тоня Хардинг вигнана зі спорту за причетність до організації нападу на фігуристку Ненсі Керріган.
  • 1998 — Ватикан вибачився перед євреями за бездіяльність католицької церкви в роки Голокосту.
  • 2000 — українська міліція затримала колишнього міського голову Ужгорода Сергія Ратушняка, який протягом двох років ховався від правосуддя.
  • 2001 — чеченці захопили російський літак ТУ-154. Літак «Внуковських авіаліній» чартерного рейсу Москва-Стамбул-Москва був захоплений чеченцями невдовзі після вильоту зі Стамбула. Саудівська влада дозволила посадку літака в аеропорті міста Медина. При захопленні літака саудівський спецназ убив трьох — стюардесу, пасажира-турка і одного з терористів.
  • 2006 — Генеральна асамблея ООН майже одностайно проголосувала за утворення Ради з прав людини.
  • 2014 — Відбувся незаконний референдум в Криму. Для остаточної реалізації плану окупації Росією Криму маріонетковою владою півострова було проведено імітацію референдуму щодо статусу автономії.
Народилися
  • 1750 — Гершель Кароліна Лукреція, німецько-англійський астроном, сестра і помічниця Вільяма Гершеля (†1848).
  • 1751 — Медісон Джеймс (англ. James Madison), 4-й президент США (1809–1817; †1836).
  • 1771 — Антуан Жан Гро, французький художник першої третини 19 ст.
  • 1787 — Ом Георг Симон, німецький фізик, автор одного з основних законів електричних кіл (закон Ома; † 1854).
  • 1839 — Арман Сюллі-Прюдом, французький поет, перший Нобелівський лауреат з літератури († 1901).
  • 1846 — Прахов Адріян Вікторович, відомий київський археолог, історик мистецтв, художній критик, професор Київського університету, очільник розписів Володимирського собору.
  • 1859 — Попов Олександр Степанович, фізик і електротехнік, один з винахідників радіо († 1906).
  • 1882 — Алчевська Христина Олексіївна, українська письменниця, драматург, прозаїк, поетеса і педагог; дочка Олексія Кириловича і Христини Данилівни Алчевських.
  • 1883 — Соня Грін, американська письменниця, видавець-аматор українського походження, дружина Говарда Лавкрафта.
  • 1884 — Бєляєв Олександр Романович, російський письменник-фантаст («Людина-амфібія», «Голова професори Доуеля»; † 1942).
  • 1890 — Міхоелс Соломон Михайлович, російський актор, режисер, голова Єврейського антифашистського комітету.
  • 1894 — Юрій Дараган, український поет, представник «празької школи».
  • 1906 — Франсиско Аяла, іспанський письменник, перекладач і соціолог (†2009).
  • 1906 — Ейхман Адольф, німецький нацист, фахівець зі знищення євреїв.
  • 1911 — Менгеле Йозеф, німецький доктор-нацист, який проводив досліди над в’язнями Освєнціма.
  • 1920 — Юнґе Гертруда, особиста секретарка Гітлера, яка записала його заповіти.
  • 1923 — Маркевич Дмитро Борисович, швейцарський віолончеліст, викладач і музикознавець українського походження. Праправнук українського історика Миколи Андрійовича Маркевича, молодший брат диригента Ігора Маркевича.
  • 1927 — Комаров Володимир Михайлович, російський космонавт (†1967).
  • 1935 — Юрський Сергій Юрійович, радянський та російський актор (Остап Бендер).
  • 1941 — Бертолуччі Бернардо, італійський кінорежисер, володар «Оскара» («Маленький Будда», «Останнє танго в Парижі»).
  • 1944 — Микола Підгорний, український живописець.
Померли:
  • 37 — Тиберій, римський імператор з династії Юліїв-Клавдіїв.
  • 1736 — Джованні Баттіста Перголезі, італійський композитор, скрипаль і органіст (*1710).
  • 1898 — Обрі Бердслі, англійський художник-графік, ілюстратор, декоратор, поет, представник англійського естетизму і стилю модерн кінця ХІХ ст..
  • 1968 — Маріо Кастельнуово-Тедеско, італійський композитор (*1895).
  • 1979 — Січинський Мирослав Миколайович, український громадсько-політичний діяч (*1887).
  • 1998 — Дерек Бартон, англійський хімік, лауреат Нобелівської премії 1969 року.
  • 2003 — Лоуренс Г’ю Аллер, американський астроном.

За матеріалами Вікіпедії та 24 каналу.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні.

Comments are closed.