Газета Гроші

У Франківську затвердили нові правила бюджету участі – як мешканці розділять чотири мільйони на ідеї

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
У Франківську вже четвертий рік реалізовують бюджет участі.

Цьогоріч мешканці можуть подати на голосування громади свої ініціативи і розділити на їх реалізацію 4 млн грн. Стільки грошей ще не виділяли.

Від Лодзя до Франківська

Сама ідея бюджету участі – хороша практика з Європи. А все для того, щоб мешканці могли не лише долучитися до розподілу міського бюджету, а й запропонувати власні ідеї. Наприклад, у сусідній Польщі схожу за принципом модель партиципаторного бюджетування запровадили ще у 2011 році.

Обсяги бюджетів участі у Польщі – від 40 тис до 60 млн злотих, що становить від 0,002 % до 3,4 % бюджету міста. Один із лідерів – Лодзь. Тут у 2013 році на потреби громадського бюджету виділили 20 млн злотих, у 2014 – 40 млн, у 2018 році – 100 млн злотих!

Франківськ став четвертим в Україні, де запровадили бюджет участі. У 2016 було 80 проектів-претендентів. У голосуванні взяли участь 2089 мешканців. В результаті півмільйона поділили між собою 12 ідей, що переважно стосувалися благоустрою.

У 2017 в розпорядженні громади було 1,5 млн грн. Голосували вже 8038 осіб. Гроші отримали 33 проекти. А минулого року як розподілити вже 2,5 млн грн вирішували 25115 франківців. Фінансування отримали 37 проектів.

«Коли ми говоримо про бюджет участі, ми маємо на увазі залучення мешканців до розподілу якоїсь частинки міського бюджету на ті локальні потреби чи ініціативи, які у них виникають, – говорить Наталя Кобильчак, очільниця громадської організації «Івано-Франківський регіональний центр». – У 2017 і 2018 роках більшість проектів, які подавалися і виграли, – це були проекти у школах та садках, які стосувалися обмеженого кола осіб –вихованців цих шкіл чи садків. Переважно це були ремонти. Таким чином ми порушили принцип загальнодоступності проектів».

У 2018 році фінансування отримали 27 малих освітніх проектів – до 50 тис грн, та два з п’яти великих, що передбачало до 200 тис грн.

Христина Костирко, координаторка «Бюджету участі», додає, що на конкурсі хоче бачити й культурні ініціативи. Втім, за таких умов вони не мають шансів на перемогу, адже зібрати голоси у школі простіше, ніж переконати в корисності проекту мешканців міста.

Отже, зваживши всі недопрацювання, вирішили розробити нове положення бюджету участі. Його розроб­ляли спільно з мешканцями міста. Допоміг у цьому інститут висвітлення війни та миру Institute for War and Peace Reporting за підтримки МЗС Норвегії.

Досвід потребував змін

«За три роки зібрався ряд питань, які потрібно було вирішити. Тож прий­няли рішення обговорювати їх з мешканцями, зацікавленими активістами та авторами старих проектів, – говорить Христина Костирко. – Ми не просто вносили зміни, ми переписували положення».

У Франківську змінили підхід до розробки правил і намагалися залучати мешканців на всіх етапах. За основу взяли модель партиципаторного бюджетування в Польщі, яка використовується і в деяких українських містах.

Почали роботу ініціативної групи у листопаді 2018 року. До неї увійшли 18 людей. З них лише два посадовці – Христина Костирко, як координаторка, і представниця комунального департаменту Галина Овенко. Також над положенням працювали студенти, активісти, освітяни, медики.

У грудні запустили онлайн-опитування про правила, проекти та спосіб голосування. Взяли участь лише 55 людей, але кажуть, що цього вистачило.

За результатами опитування сформували положення.

Одним із найбільш спірних виявилося голосування за пропискою. Спершу планували таки надати можливість голосувати тим, хто не зареєстрований у місті, але тут живе і працює. Та довелося від цієї ідеї відмовитися, адже довідку про роботу чи зайнятість можна й підробити.

Минулого тижня нове положення презентували франківцям. А у вівторок, 12 лютого, депутати прийняли його на сесії міської ради.

Гра за новими правилами

Цьогоріч на бюджет участі виділили 4 млн грн – більше, ніж за три роки програми. Безпосередньо ініціатору проекту грошей ніхто не дає. Їх перерахують у профільні департаменти, які є розпорядниками коштів. З учасників – лише ідея та голоси підтримки.

Проекти можна подавати у двох категоріях – малі й великі. При цьому фінансування малих становить до 60 % від загального бюджету участі, а великих – 40 %. Максимальний бюджет одного малого проекту – 100 тис грн, великого – 300 тис.

Проекти можуть бути як локальними, так і загальноміськими, але не можуть стосуватися бізнесу чи конкретної особи. Змінилася також і анкета для подачі – вона стала коротшою, простішою. Втім, кошторис таки доведеться розписати, аби показати, на що саме потрібні гроші.

Через засилля в конкурсі проектів шкіл і садочків, освітні проекти винесли в окрему групу, і вони можуть претендувати на 40 % загального бюд­жету – в категоріях малих і великих проектів.

Відтепер від однієї поштової адреси та від одного автора може бути лише один проект. Тож цього року авторам доведеться визначитися з пріоритетами.

Подати заявку на участь в конкурсі проектів можна на сайті «Бюджету участі», аби не заносити документи особисто. Також до заявки треба зібрати 20 підписів людей, які підтримують ідею малого проекту, та 50 підписів – для великого.

До теми: У Франківську за гроші бюджету участі відреставрували двері кам‘яниці на Мазепи, 36 (ФОТО)

Голосувати можуть повнолітні мешканці Івано-Франківська та приміських сіл. На сайті програми – з допомогою банківської картки чи елект­ронного ключа, а у відділенні ЦНАПу достатньо мати оригінал паспорта та ідентифікаційного коду.

Голосування у бібліотеках скасували через велику кількість зловживань. Натомість нині розглядають можливість залучення мобільного ЦНАПу за попередньо встановленим графіком, аби до голосування змогли долучитися маломобільні мешканці.

За ходом голосування можна буде стежити на сайті. Про терміни подачі, голосування та реалізації проектів обіцяють повідомити додатково. Але затягувати не будуть – аби залишився час на реалізацію проектів переможців.

За прикладом Польщі та українських міст з цього року для вирішення спірних питань працюватиме робоча група. У новому положенні прописане створення такої групи на три роки. До неї може увійти до 15 учасників. З них посадовців – не більше семи, решта – представники громадських організацій.

Зокрема, робоча група розглядатиме проекти і вирішуватиме спірні питання, стежитиме за дотриманням правил під час їх подання й голосування. Також серед компетенцій ради – моніторинг реалізації проектів, оцінка проведення бюджету участі за підсумками року та підготовка пропозицій на наступний рік.

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.