Світ Статті

Підкорюють піснею. Українські хористи вже 20 років навчають американців наших пісень

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
У головному місті американського штату Коннектикут – Гартфорді 20 років тому емігрантка з Прикарпаття Стефанія Пришляк заснувала хор «Євшан».

Нині він один із найстарших у штаті. Хористи виступають перед сенаторами, в Голлівуді та навчають американців українських пісень, пише “Репортер“.

Аби знали не лише «Щедрика»

«Стефанія Пришляк мала неймовірний шовковий альт і співала у багатьох церковних хорах, – розповідає про засновницю «Євшана» керівник хору Олександр Кузьма. – На жаль, вона вже не з нами. Стефанія хотіла створити світський хор, аби залучати молодь. Найголовніша її візія була – виходити поза межі української громади. Часто українці сидять стисло і співають для себе. Стефанія ж хотіла нести українську пісню поміж американців».

Нині у хорі співає вже третє покоління українців, народжених у США. Є багато новоприбулих, серед них кілька з Франківщини. Учасників колективу зібрали з восьми українських парафій. Люди приїздять на репетиції з різних міст, витрачають дві, а хто й чотири, години на дорогу.

У Гартфорді мешкають багато українців. Тут у них є свій банк – «Кредитна спілка», Український народний дім, церква Святого Михаїла та школа українознавства, де вчиться більше сотні дітей. Школа існує з 1950-х.

Dobro fest рятує життя. Як українці в Лондоні збирають гроші для важкохворих земляків

Хор «Євшан» своїми виступами регулярно спричиняє розголос у місцевій пресі. Хочуть зачепити американські хори, аби вони у свій репертуар брали різні українські твори, не лише «Щедрика».

«У нас маса музичного матеріалу. Українська музика поетична і вимагає великого діапазону драматичної динаміки, – говорить Олександр Кузьма. – Багато хорів сприймають її штивною (консервативною – авт.). Але наша музика не є штивна – вона жива, гнучка. У російській церкві є наставлення – слухати священника й відкалатати так, як він каже. Наші композитори хочуть, аби пересічні люди чули значення слів, аби мислили критично».

Хоробра сімнадцятка

Олександр Кузьма керує хором від самого початку. Каже, як заповіла пані Стефанія, тримає її дітище на слуху у всіх.

Він народився у Гартфорді і є третім поколінням українців у США. Каже, любов до хорової музики успадкував від батьків, які теж співали у хорі. Пан Олександр викладав й керував хором в Єльському університеті. Також нині є директором Української католицької освітньої фундації США та Канади.

Його дружина Ірина Китаста – відома бандуристка. А батько пані Ірини – Петро Китастий – один із «Хороброї сімнадцятки». Так називали 17 учасників капели бандуристів, яких нацисти вивезли до таборів примусової праці. Потім їм дозволили виступати перед земляками, аби піднімали моральний дух остарбайтерів та підвищували їхню працездатність. У 1949 році музикантів вивезли до США. Про тих 17 бандуристів навіть зняли документальний фільм.

Також Олександр Кузьма розповідає, що свого часу керував російським хором Єльського університету. Мав нагоду в часи СРСР поїхати в Росію, Грузію та Україну – до Києва.

Наші в Америці. Український фестиваль пані Папроцької зібрав понад тисячу гостей (ФОТО)

«Там провадив свого роду музичний саботаж, – сміється Кузьма. – По-перше, ми співали у Печерській Лаврі, що тоді було заборонено. Заспівали там такий могутній кантат. Нам грозили КДБ… Потім мали концерт у консерваторії імені Чайковського, де зі студентами виконали пісню українського підпілля «Зірвалася хуртовина». Це був 1977 рік. До речі, тоді в хорі не було слов’ян».

Цю пісню пан Олександр почув і вивчив у Пласті в США. Зробив обробку для чоловічого хору, американські студенти дуже її полюбили.

«Вона була така трохи екзотична, бо наприкінці є слова: «Ой вернуся, моя нене, як калина зацвіте. Принесу до твої хати сонце волі золоте», – розповідає пан Олександр. – Ми мали дуже хорошого тенора, який прекрасно заспівав цей останній дуже зворушливий заклик. Він був, до речі, японського походження – Рей Кіношіта. Публіка шаліла. Повставали, тупали ногами, кричали «Ура!». Я тоді переконався, що Україна може стати незалежною. Серед публіки були й кадебісти, що кричали: «Не вільно!», але люди нас підтримали».

За словами Кузьми, пізніше цю пісню взяв хор «Слов’янка» із Сан-Франциско. Також виступили з нею в Україні, але в 1989 році, реакція публіки була така сама.

Кожен виступ – згадка в пресі

За словами Олександра Кузьми, ту візію, яку мала їхня засновниця пані Стефанія, «Євшан» виконав – давно вийшли за межі української громади.

«Це була неймовірна жінка, яка думала на п’ять кроків наперед, – розказує керівник хору. – За ці 20 років ми мали багато важливих виступів в американській громаді».

У 2000 році екологічні організації запросили «Євшан» виступити на вшануванні жертв Чорнобиля. У 2005 році мали спільний виступ із слов’янським хором Єльського університету. В театрі міста Гардфорд з «Євшаном» співали 60 студентів цього вишу.

«Усі разом заспівали «Реве та стогне» та інші твори української класики, – пригадує пан Олександр. – Ми їм українські слова писали по-англійськи. У 2012 році нас запросив хор із Каліфорнії – «Кобзар». Поставили з ними різдвяний концерт з оркестром у Голлівуді».

У 2014 році, коли почалась війна в Україні, хористи організували молебень у польській катедрі в місті Нью-Бритен. Там велика польська громада, яка завжди підтримувала українців.

Наші в Мексиці. Франківці Ірина та Станіслав Немашкало про новорічні традиції нащадків майя (ФОТО)

«На те богослужіння прийшло понад тисячу людей, – розповідає диригент. – Було багато телебачення, репортери. Було багато публікацій, що це молитва за мир в Україні, молитва проти насильства. Прийшов головний католицький єпископ, наш греко-католицький та єврейський рабин».

У 2016 році в американській пресі з’явилося ще кілька згадок про «Євшан», бо на їхній концерт запросили сенаторів – Джона Маккейна та Кріса Мерфі. Той виступ був присвячений Шевченківським дням.

«Ми вшанували сенаторів, бо вони захищали інтереси України. Зокрема, Джон Маккейн був на Майдані у 2013 році, – пригадує Олександр Кузьма. – Прийшли також ветерани українського походження. Було багато публічного висвітлення української справи в американській пресі. Наша громада дуже активна. Звертається до конгресових представників – маємо п’ять конгресменів у штаті, й вони всі загостили до українських церков. Вони вболівають за Україну, підтримують її».

Авторка: Світлана Лелик
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.