Коли мандруєш містом сірими передріздвяними днями, враження інші, ніж на літніх прогулянках. Дерева стають прозорими і вже не заважають бачити правду. А вона в тому, що в одному місті насправді живуть два – місто людей і місто будинків. Це лише на перший погляд вони разом – люди і будинки. Насправді все інакше.
Будинки живуть довше за людей. В них зберігається більше міського духу, ніж у тих, кого сумнівна статистика й ще більш сумнівна соціологія зараховують до містян. А ще будинки містичніші, пише Володимир Єшкілєв на “Репортері“.
Колись давно я написав текст про будинок. Ось він.
«Існує давня міська легенда. Така давня, як сам спосіб селитися у містах. Легенда оповідає про будинок, який з’являється і щезає. Хтось може бачити його і торкатися його мурів, а комусь це заборонено законами місця (законами міста?). Дехто чує співи, що лунають з будинку, інші бачать тіні і силуети за його фіранками.
Декому щастить увійти до нього. Рідше вдається з нього вийти (вибігти, виповзти, вистрибнути з несамовитим криком). Він жовтий у видінні індійської пророчиці і темно-сірий у «Провулках Естевії» Картената. В ньому, як у звичайних будинках, є килими, шафи, кімнати і коридори. Є навіть домашні тварини. Й можете не сумніватися: там є хитрі схованки з прадавніми таємницями простору і часу.
Сер Брігам Сержет вважав, що вперше про блукаючий будинок (далі – ББ) згадано в неканонічній (самарійській) версії «Казок тисячі та одної ночі». Якщо це правда, то першим «призначенням» ББ були недозволені насолоди, акти помсти і містичні страти.
В історії, яку наложниця Махбуба розповідає халіфові, у передмісті Багдаду час від часу виникає палац з фонтаном і трьома красунями, що своїми принадами та співами заманюють до ББ вродливих юнаків. Але наступного дня, як зазвичай буває у таких казках, вродливих юнаків знаходять мертвими. З виразом повного спустошення на обличчях. Палац-пастка на розвидні щезає, аби наступної ночі з’явитися на іншій вулиці. Де також живуть неспокушені романтичні юнаки.
До теми: Володимир Єшкілєв: Про інтелектуальну пустку
На відміну від сера Сержета, Боргес виводив родовід легенд про ББ з давньоєгипетської оповідки про невидимий дім з міста Он. На його стінах золотими знаками накреслили абетки перших володарів людства, а від вроди зображених там жінок відвідувачі втрачали розум. Пращур ББ зберігав у своїх лабіринтах три реліквії: срібне дзеркало, сандалі і сандаловий жезл. Містики не виключають, що деякі підземні гробниці фараонів мали такі ж властивості.
В наші часи ББ з’являються, як передвісники змін. В маленькому районному центрі К, що колись був осередком культури і освіти, а тепер занепав, я зустрів свідка появи сучасного ББ. Свідок стверджує, що бачив ББ цього року двічі, та описує його як двоповерхову споруду, на вигляд старовинної побудови. Він запам’ятав дверну фурнітуру того ББ: усілякі латунні клямки-ручки з химерними вивертами рослинного декору.
Свідок не мав за мету увійти до ББ під час першого побачення з ним; й не наважився цього зробити, коли уздрів удруге. Обидві зустрічі відбулися проти ночі у старих кварталах міста К де майже без змін зберігається забудова останніх десятиліть ХІХ століття.
Читайте також: Володимир Єшкілєв: Про колекціонерів травм
Свідок показав мені місця двох зловісних (або ж, навпаки, добровісних) з’яв. Приємні обійстя поряд з не менш приємними будиночками. Яблуні, травичка, неохайні кущі жасмину, злі пси, що про них попереджено табличками, колодязі з ручними насосами та дерев’яні буди виходків. Дух віє де хоче, але чомусь, часто-густо, вибирає місця несподівані й – на перший погляд – непристосовані для доленосних віянь. Видінь та пророцтв зазвичай чекають люди напружені, а отримують, натомість, люди спрощені. Усе як завше.
Можливо, саме завдяки цьому парадоксу нам з вами дозволено жити напередодні нової доби».
До теми: Володимир Єшкілєв: Про мандри за обрії
Comments are closed.