Від сьогодні в Україні діє новий правопис, і кому від того зле (ІНФОГРАФІКА)

Нещодавно Кабмін затвердив нову редакцію «Українського правопису». Це спричинило резонанс, різні оцінки мовознавців і традиційний крик соцмереж. Одні вважають, що в такий спосіб ми повертаємо автентичну українську. Іншим видається, що нові правила лише ускладнять життя.

З понеділка, 3 червня, правопис – чинний, пише Репортер. То що ж змінилося?

Подалі від совка

У червні 2015 року Кабмін видав розпорядження про підготовку до видання «Українського правопису» в новій редакції. Мовляв, мова змінюється, з’являється багато нових слів і треба врегулювати їхнє написання. Зміни доручили напрацювати цілій національній комісії, у складі якої 25 науковців.

Новий документ дещо схожий на правопис 1928 року, який ухвалили тоді на Всеукраїнській правописній конференції у Харкові. У 1933 заступник народного комісара освіти УРСР Андрій Хвиля харківський правопис скасував. Бо ж його визнали «націоналістичним» і таким, що «ставив бар’єр між українською та російською мовою і гальмував вивчення грамоти широкими трудящими масами». Власне відтоді одним з найважливіших завдань було «інтернаціональне виховання трудящих України, виховання їх в дусі любові і глибокої поваги до великого російського народу і всіх братніх народів Радянського Союзу».

Автори ж нового правопису кажуть, що він «розроблений на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ» та зможе захистити українську мову від русифікації. Зміни, пояснюють вони, мають бути зручними для всіх.

Индики икають з радости

Одне із правил, яке було до 1933 року, стосується вживання літери «и» на початку слова перед приголосними «н» та «р». У проекті нового правопису перевагу надавали, як і раніше, літері «і», однак деякі слова мали варіанти з голосним «и» відповідно до вимови: індик-индик, інший-инший, ірод-ирод, іржа-иржа, вирій-ирій. Після правок лишилися тільки ирій та ирод – решта слів починається з “і”.

Також з літери «и» можна писати слова икати та икавка (гикавка).

Крім того, заміна «і» на «и» допускається під час відмінювання іменників третьої відміни, які закінчуються на -ть із попереднім приголосним, а також слів: кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь. Тобто відтепер можна писати: гідности, незалежности, радости, смерти, чести, хоробрости; крови, любови, осени, соли, Руси, Білоруси.

Мая їде до Атен на авдієнцію до Ґете

Пропонується і кілька варіантів написання слів грецького походження. Зокрема йдеться про буквосполучення «th», яке українською передається як «т». Однак там, де під впливом російської мови цей звук позначений літерою «ф», допускається орфографічна варіантність на зразок: анафема – анатема, ефір – етер, міф – міт, міфологія – мітологія, Борисфен і Бористен, Афіни – Атени. Але у комісії наголошують, що в офіційних документах має вживатися перший за черговістю у правописі варіант. Тому, візу ви можете оформити тільки до Афін, а не до Атен.

Також новий правопис пропонує урізноманітнити традицію передавання буквосполучення «au» та розширити можливі варіанти транслітерації: аудієнція – авдієнція, аудиторія – авдиторія, лауреат – лавреат, пауза – павза, фауна – фавна.

А от щодо латиномовних слів з коренем -ject, то тут укладачі правопису були більш суворі: лише через «є». Тобто тепер пишемо проєкт, об’єкт, траєкторія, суб’єкт.

Звук «j» передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою «й», а у складі звукосполучень «je», «ji», «ju», «ja» уникаємо подвійної йотації і пишемо буквами «є», «ї», «ю», «я». Тобто правильно тепер: фоє, Гоя, Мая замість фойє, Гойя, Майя.

Запозичені з європейських та деяких східних мов слова, які містять звук «h», і фонетично близькі до нього мають передаватися буквою «х». Тобто змін у таких словах, як хобі, хокей і холдинг – немає. А, наприклад, хостел і хоспіс тепер – гостел і госпіс.

Також стало більше букви «ґ», яка передає звук «g». Зокрема її повернули у назвах: ґанок, ґатунок, ґвалт, ґрати, ґрунт – тепер тільки через «ґ». А у прізвищах та іменах допускається передавання звука «g» двома способами: Вергілій – Верґілій, Габсбург – Габсбурґ, Гарсія – Ґарсія, Гете – Ґете.

Експрезидент та філологиня з’їли по пів яблука

Ще одне правило нового правопису – числівник «пів» зі значенням «половина» з наступним іменником у формі родового відмінка пишеться окремо: пів аркуша, пів години, пів відра, пів міста, пів яблука, пів Європи, пів України. Раніше ці слова писалися за різними правилами: разом, через дефіс і з апострофом. Та якщо «пів» з наступним іменником виражають єдине поняття, то пишемо разом: південь, півзахист, півколо, півкуля, півоберт, півострів.

Писати разом за новим правописом потрібно й слова з першими іноземним частками. Дефісу тут уже нема: вебсторінка, екопродукти, попмузика, пресконференція. А також: віцепрем’єр, віцеконсул, ексчемпіон, ексміністр, експрезидент тощо.

У деяких словах не іншомовного походження також відбудуться зміни. Наприклад, слово священик тепер з двома літерами «н» (раніше це був виняток). А ім’я Ігор у кличному відмінку буде закінчуватися на «ю». Спочатку писали Ігоре, потім була подвійна норма Ігоре й Ігорю, а тепер єдиний правильний варіант – Ігорю, як царю, кобзарю, лікарю.

До теми: Мову захистить закон. Кого штрафуватимуть за незнання української (ІНФОГРАФІКА)

У правописі також затвердили, як писати назви сайтів. Якщо поруч є родове слово, тоді використовуються лапки і назва пишеться з великої: сайт «Вікіпедія», соціальна мережа «Фейсбук», проте коли родового слова нема – назва пишеться з маленької літери і без лапок: ґуґл, твітер. Як це мало бути раніше – невідомо, адже попередній правопис був затверджений ще в 1992 році.

Окремий пункт у новій редакції присвячений фемінітивам. Укладачі пропонують утворювати жіночі форми іменників за допомогою суфіксів -к, – иц (я), – ин (я) та -ес.

Зазначається, що найуживанішим є суфікс -к, бо він поєднуваний з різними типами основ: авторка, дизайнерка, співачка, фігуристка.

Суфікс -иц- (я) приєднують до основ на -ник (порадниця) та -ень (учениця), а суфікс -ин- (я) – до основ на -ень та до приголосного (кравчиня, філологиня). Суфікс -ес у правописі охарактеризували як рідковживаний.

Що далі?

Одразу хочемо заспокоїти батьків і школярів, які складають ЗНО, – новий правопис ніяк не вплине на нинішню вступну кампанію: завдань з новаціями там нема.

Коли нові правила запрацюють для навчання, у МОН поки що не готові відповісти, але зазначають – процес швидким не буде. Передусім це пов’язано з підручниками, які треба оновлювати. Проте найголовніше тут – щоб методики, які використовують учителі, були за новим правописом. Хоча навчальні заклади офіційних розпоряджень ще не отримали

Нова версія правопису також має бути видана книжкою, поширена в освітні заклади, бібліотеки, книгарні. Це теж займає певний час.

Отже, швидко не буде, є час звикнути, переживати у будь-якому разі нема чого.