Спорт

Як галичани в гаківку грали

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr

Нині мало хто з нинішніх любителів хокею знає, що раніше на Прикарпатті ця гра називалася гаківкою. Незважаючи на те, що то були перші десятиліття розвитку хокею, у нас тоді він був значно популярніший, ніж тепер.


Хокейні матчі у міжвоєнній Польщі відбувалися під відкритим небом

Починали з правил

Відправною точкою розвит­ку хокею в Галичині вважають 1910 рік. Саме тоді у львівському спортивному часописі «Вісті з Запорожа» вперше українською мовою опублікували правила гри в гаківку. На той час вже два роки існувала Міжнародна федерація хокею на льоді, яка спочатку об’єднувала чотири країни: Бельгію, Францію, Велику Британію та Швейцарію. Цікаво, що Канадська хокейна асоціація виникла на шість років пізніше, у 1914-му. Але повернімось на Прикарпаття.

За кілька наступних років інформація про канадський хокей (ще одна, менш популярна тогочасна назва) поширювалась у спортивних організаціях краю. Почали створюватися перші команди. У 1912 році у Львові видали окрему брошуру «Правила до гаківки». Проте з початком Першої світової війни розвиток хокею в Австро-Угорщині призупинився.

У післявоєнні часи, вже у складі Речі Посполитої, галичани знову вийшли на зимові катки. У 1925 році у Варшаві створили Польську асоціацію хокею на льоді. Через два роки відбувся перший чемпіонат країни. Його фінальну частину приймало Закопане. Серед учасників був навіть представник Галичини – львівський клуб «Погонь». Невдовзі через велику кількість команд чемпіонат поділили аж на три класи (ліги): А, Б і Д.

Хокейна збірна Польщі була тоді доволі серйозною силою. На чемпіонаті Європи 1926 року в Давосі поляки стали шостими. Наступного року – вже четвертими. А у 1929 та 1931 роках польська команда виборювала срібні медалі першості континенту. На зимовій Олімпіаді 1932 року в Лейк-Плейсіді збірна Польщі посіла високе четверте місце. В її складі тоді грали кілька львів’ян та урод­женець Станиславова Адам Ковальський. На клубному рівні він виступав за краківську «Краковію».


Станиславівський «Стшелець раз два три» на виїзді у Карпатах

Станиславів проти Коломиї

У Станиславові хокей на аматорському рівні розвивався у структурі місцевих спортивних товариств і клубів. Серед них найуспішнішим був польський «Стшелець раз два три», що діяв при однойменному товаристві. На Прикарпатті найбільше хокейних баталій відбувалися між двома містами: Станиславовом і Коломиєю. Треба визнати, що остання була беззаперечним лідером у розвит­ку цього спорту. В один період тут одночасно діяли аж дев’ять команд, а в 1933 році Коломия навіть приймала міжнародний хокейний турнір, серед учасників якого був і «Стшелець».

Галицький хокей досяг піку у 1932 році. Тоді тут виступали аж 55 команд. У провідному А-класі першості Львівської округи змагалися 12 колективів. Б-клас (43 клуби) розділили за зональним принципом на шість груп. Третя з них складалася зі станиславівських клубів «Стшелець раз два три», «Гакоах», «Ревера» та коломийської команди «49 полк піхоти». У різні роки склад і кількість команд змінювалися.

Очолювала ці ліги Львівська хокейна спілка, яка, до слова, була членом польської. Переможці А-класів всіх округів Польщі змагалися за звання чемпіона Речі Посполитої.

У 1934 році перемогу в Б-класі святкував «Стшелець», який у фінальній грі переміг «К. С. Ходорів». Наступного року перемогли вже коломияни з «49 полку піхоти».

У лютому 1935 року відбулася перша хокейна першість Покуття. В ній взяли участь чотири суто українські команди – «Сокіл», «Сокіл-2», «Довбуш» і «Довбуш-2». Усі з Коломиї. Серія матчів принесла перемогу «Довбушу».

Вісті з Ворохти

У міжвоєнній польській періодиці доволі часто з’являлися новини про хокейні змагання. Серед них зберігся невеличкий матеріал про хокейний турнір, що відбувся у Ворохті в кінці грудня 1933 року. Називається він «Ворохта йде слідами Криниці і Закопаного».

Отже, у карпатському містечку відбулися перші хокейні змагання за участю команд зі Станиславова та Коломиї. У матчі станиславівських команд «Стшелець раз два три» та «Друга гімназія» зафіксували впевнену перемогу «Стшельця» 5:1.

Наступного дня збірна Коломиї «поконала» збірну Станиславова з рахунком 9:1 (5:0, 1:1, 3:0). Журналіст подає короткий звіт про перебіг гри: «В першому періоді переважала Коломия, представник якої Кульчицький закинув шайбу в самому початку гри. Протягом наступних хвилин Коломия збільшила рахунок до 4:0. І знову переважно відзначався все той же Кульчицький. Він був найкращим гравцем на льоду протягом усієї гри. Головні його переваги – швидкість, техніка, влучність. Перед самою перервою відзначається Войташка з Коломиї. Станиславів закинув шайбу престижу в другому періоді, однак Войташко знову збільшив відрив у рахунку. Впродовж третьої терції гри Коломия здобула ще троє воріт».


Українська Загальна Енциклопедія, 1935 рік:

«Гаківка, гокей (hockey), змагова дружинова гра, в якій гаками проганяється повний, твердий м’ячик, або (на льоді) рівно ж кружок (10 см у промірі і 3 см завгрубшки) через ворітця 3,6 м завширшки й 2 м заввишки. Відома старинним грекам і візантійцям. Правила подібні до гри в копаного м’яча».

Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.