Політика Статті

Навіщо реформувати райони або Як мер Марцінків захищав Франківськ

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Реформа децентралізації вже на фініші, а деякі чиновники лише зараз виявили, що вона передбачає зміну територіального устрою на рівні районів. Так, минулого тижня у Мінрегіоні показали один із (!) проєктів поділу Івано-Франківської області.

Документ так обурив франківського мера Руслана Марцінківа, що той хотів скликати позачергову сесію міськради, аби «висловити рішучу позицію», пише «Репортер» Було багато крику, потім усе стихло. То що це було?

Будьмо пильними

Отже, у Міністерстві розвитку громад та територій відбувся круг­лий стіл на тему «Реформування субрегіонального рівня адміністративно-територіального устрою України: можливі та оптимальні варіанти». Йшлося про новий районний поділ усіх областей в рамках реформи місцевого самоврядування. Свій проєкт представив і Центр політико-правових реформ, який запропонував поділити Івано-Франківську область на чотири райони (повіти) – Калуський, Надвірнянський, Коломийський та Галицький. І тут почалось…

У п’ятницю, 6 березня, після того, як проєкт з’явився на сайті Мінрегіону, міський голова Івано-Франківська написав у соцмережі Facebook обурливий пост про зраду.

«Не маю нічого проти Галича, але це показує ставлення експертів і міністерства до Франківська, – написав Марцінків. – І не питання в податках, які будуть йти не у Франківськ, а питання надання якісних послуг: тепер суд буде в Галичі, пенсійний в Галичі, соцстрах і всі державні служби, податкова інспекція! Як треба не любити Франківськ, щоб робити таке! Вибачте за емоції! Будемо збирати позачергову сесію міської ради у вівторок і висловлювати рішучу позицію, а якщо треба, будем діяти в межах закону! Захистимо Франківськ!».

Насправді ж допис мера можна спростовувати по реченнях. По-перше, міністерство до цього проєкту немає жодного стосунку, адже його розробляла неурядова організація.

По-друге, звідки взялась теза про розподіл податків? Давно ж відомо, що в ОТГ залишається 60 % податку на доходи фізичних осіб. Окрім того, на місцях повністю залишаються надход­ження від єдиного податку, на прибуток підприємств і фінансових установ комунальної власності та податку на майно (нерухомість, земля, транспорт).

По-третє, хто сказав меру, що, аби отримати послуги державних служб, треба буде їхати в Галич? Грубо кажучи, нині Івано-Франківськ територіально розташований у Тисменицькому районі, але ми ж не їздимо в тисменицький суд, пенсійний чи податкову? Івано-Франківськ як був, так і залишається обласним центром і за великим рахунком для його мешканців нічого не зміниться.

Ну, до «висловлювання рішучої позиції» так і не дійшло. Вже 10 березня на сторінці мера з’явився новий допис:

«Вирішили не проводити сесію міської ради! Є розуміння прем’єра, в.о. голови ОДА, народних депутатів лишити центр в Івано-Франківську! Але будьмо пильними і в майбутньому готові до відстоювання своїх прав! Все-таки Франківськ – столиця ЗУНР (найдовше)».

Чи то Марцінків сам дійшов виснов­ку, що Івано-Франківськ ніхто знищувати не збирається, чи хтось підказав, уже не важливо. Але важливо, що чимало люду на це купилося. Хоч на нас ніхто не нападав, але ми рішуче оборонялись і перемогли.

Проєкт Центру політико-правових реформ
А як насправді?

А насправді зменшення кількості районів неминуче, питання лише в тому, скільки їх буде. Головними критеріями методики моделювання укрупнених районів є кількість мешканців понад 50 тисяч у районному центрі, 60-кілометрова зона або 1,5-годинна доступність до райцентру від усіх населених пунктів.

Якщо керуватися «сухою математикою», то в Івано-Франківській області можна утворити три райони. Проте, якщо враховувати особливості гірських територій, не забуваючи про доступність, то їх має бути п’ять. В Агенції розвитку ОТГ Прикарпаття розповіли, що розглядали обидві моделі.

«Перша модель – утворення Івано-Франківського, Коломийського та Калуського районів. Друга модель адміністративно-територіального устрою передбачала утворення Івано-Франківського, Коломийського, Калуського, Косівського та Надвірнянського районів, – каже виконавчий директор агенції Ігор Мельничук. – Ми схиляємося до другої моделі, позаяк важливо врахувати особ­ливості розвитку гірських територій. Крім того, модель з формування госпітальних округів на Прикарпатті також передбачає утворення п’яти таких округів. Це також необхідно брати до уваги».

Крім того, Мельничук нагадав, що нині в рекомендаціях щодо змін до Конституції України взагалі відсутній районний рівень у системі адмінтер­устрою України.

Також поки що невідомо, як має називатися адмінтеродиниця субрегіонального рівня – район, повіт, округ чи ще якось. Найближчим часом Мінрегіон має створити спеціальну робочу групу, яка буде займатися цим питанням. Фінальне обговорення планують провести за круг­лим столом у парламенті. Орієнтовно це буде в квітні.

Пропозиції Мінрегіону 2019 рік
Навіщо реформувати райони

Аргумент перший. До реформи чи не кожен район складався з десятків сільських, селищних, міських рад. Відповідно райрада, теоретично, представляла їхні інтереси. Але під час децентралізації на території багатьох районів сформувалися об’єднані громади, які перебрали майже усі повноваження РДА та райрад.

Аргумент другий. Ресурси на рівні районів використовуються нераціонально. Хоча райради та РДА залишились без основних повноважень, їхнє фінансування практично не зменшилося. Зрозуміло, що і працівники цих структур не хочуть залишати «нагріті» місця, бо «і гроші платять, і працювати треба менше».

Аргумент третій. Райони більше не координують територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади. Розміщення та юрисдикція підрозділів податкової, поліції, пенсійного фонду, держгеокадастру, різноманітних інспекцій вже не збігаються з юрисдикцією і територією районів.

Аргумент четвертий. Райони більше не опікуватимуться вторинною ланкою медицини. Медична реформа, яка триває в Україні, передбачає, що з 2020 року лікарні, які зараз є районними, фінансуватимуться з держбюджету через Національну службу здоров’я України.

Аргумент п’ятий. Послуг, за якими людям потрібно буде їхати «в район», не залишиться. Більшість послуг люди вже зараз можуть отримувати у громадах, зокрема у Центрах надання адміністративних послуг. Коли спроможні громади покриватимуть усю територію країни, їхати в район не буде за чим.

Аргумент шостий. Занадто подрібнений районний рівень. В Україні 490 районів (465 – на підконтрольній Україні території). В деяких районах кількість жителів менше 10 тисяч. Ці райони неефективні – ні з економічної, ні з управлінської точки зору. Не відповідає це і європейській практиці: згідно з директивою Європейського парламенту і Ради «Про створення загальної класифікації територіальних одиниць для статистики (NUTS)», кількість населення територіальної одиниці рівня NUTS-3 (в Україні це рівень районів) повинна складати від 150 до 800 тис осіб.

Тож якщо ми конституційно визначили свій курс на Європу, рано чи пізно нам доведеться враховувати ці стандарти. І бажано це зробити спокійно та виважено.

Авторка: Ірина Гаврилюк
Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
Донат
Читайте «Репортер» у  Telegram та Instagram  – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні
 

Comments are closed.