Газета Люди Фото

Мамо, коли я зможу бігати? Родина Пантазі з Франківська просить допомоги поставити сина на ноги (ФОТО, ВІДЕО)

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr
Після народження третього сина лікарі сказали подружжю Пантазі з Івано-Франківська, що він не зможе навіть сидіти. Але ті не опустили руки. Ба більше, надихають боротися інших.

Нині Радомиру дев’ять років. І він може пересуватись – за допомогою ортезів і ходунців. Та щоб результати в дитини були кращими, потрібна реабілітація за кордоном, пише Репортер.

Пластмасові колготи

Зараз Радомир з мамою Вікторією у Харкові, в інституті протезування, ортезування та відновлення працездатності. Розмовляємо з ними телефоном.

Читайте також На благодійному концерті «Savka-band збирає друзів» зібрали тисячу доларів із 29 на лікування Радомирчика (ФОТО, ВІДЕО)

Пані Вікторія каже, їздять сюди, відколи Радомиру виповнилося три роки. Зараз для нього роблять нові ортези. «Такі пластмасові ніжки, з допомогою яких він може пересуватися. Це як зовнішній скелет, як взуття, як пластмасові колготи», – намагається пояснити жінка.

Ходити самостійно Радомир не може. У нього вроджене захворювання – Spina Bifidа, що означає «розщеплений хребет» або спинномозкова кила. До того ж у дитини гідроцефалія та епілепсія.

Вперше хлопчика прооперували на десятий день після народження. Мав на спині пухлину в цілий лимон. Після всіх обстежень, лікувань, оперувань, медики повідомили, що дитина не зможе навіть сидіти.

Але зараз Радомир тримається за стіни, меблі й таки крокує за допомогою ходунців. Якщо двоє дорослих ведуть його за руки, а на ортези надіті штани, то й не помітно, що дитина якось відрізняється від інших.

Та все, що він може та вміє, – результат щоденної кропіткої праці мами. У телефоні чути, як вона посміхається: недавно син навчився тримати рівновагу – це досягнення.

Аби не опускали рук

Кілька років тому Вікторія почала вести в інтернеті відеоканал – публікує там заняття з Радомиром. Серед безлічі відеосюжетів там лише з реабілітацією – 50, аби інші батьки, у кого діти з таким діагнозом, бачили, знали, надихалися.

На тих відео її Радомир щасливий…

«Радічка, перестань співати. Я з тьотьою розмовляю, – Вікторія перепрошує, бо хлопчик вирішив привернути увагу до себе. – Співає у нас трьома мовами – українською, англійською та російською. Дуже любить робити це на публіку та у найменш вдалі моменти».

https://youtu.be/SmDrOaMv_gE

На її каналі зараз 1500 підписників. Пишуть звідусіль: запитують, радяться, дякують.

За словами Вікторії, в Україні таких дітей з кожним роком стає більше. У групі їх 250 мам.

«Тому я й веду цей канал для них, – говорить Вікторія. – У кого дітки ще маленькі і вони бачать мого сина, це не дає їм опускати рук. Вони бачать, що є перспектива, що треба боротися і працювати, працювати».

Навчити маму

Реабілітації, яку Радомир проходить в Україні, все одно замало. Крім того, після двох операцій тазові кістки й суглоби хлопчика сформувались неправильно. Потрібна реабілітація за кордоном, в Україні цього не роблять.

Вікторія знайшла реабілітаційний центр з 20-річним досвідом унікальної методики в Канаді. Там вчать тіло робити ті рухи, які воно ніколи не вміло робити.

За словами Вікторії, найбільший плюс у тому, що водночас канадці вчать і батьків, аби ті потім працювали з дитиною вдома. Такого вона ніде не бачила.

«Наприклад, у Чехії теж є прекрасний реабілітаційний центр для спинальників, – говорить жінка. – По цінах майже те саме – два тижні за 7000 євро. Але там я буду сидіти в холі й дивитися телевізор, поки реабілітологи працюватимуть з моєю дитиною. Може, щось і допоможуть, але я не зможу відтворити це вдома. Треба їхати кожні півроку. А де взяти стільки грошей?».

Тому Вікторія й хоче з Радомиром саме в Канаду. Каже, хочуть поїхати раз, аби результат був якісним і надовго. Хоче потім також знімати й викладати відео з уроками, допомагати іншим.

«У нас такий діагноз, що інформацію збираємо по краплинах, – говорить Вікторія. – Хто де був, що робив, що кому допомогло».

З центром Пантазі вже списалися. Там чекають Радомира з мамою, але все впирається в гроші. Курс реабілітації вартує 15000 доларів, ще стільки ж потрібно на житло, харчування та перельоти в обидва боки.

«Сума неймовірна, але світ великий, де є багато добрих людей, – говорить Вікторія. – Надіємося, що зберемо. Але зараз ми не сидимо. Нині в Харкові, потім приїдемо додому, будемо працювати там. У мене вдома не дім, а спортзал. У нас і орбітрек, і бігова доріжка, різні ходунці й інші тренажери».

Хвалимо кожен крок

Мама розписала Радомирові домашню реабілітацію чи не по годинах. У них діють спеціальні правила. Наприклад, якщо він хоче пограти на планшеті, то грає стоячи. Хоче подивитися мультик – займається на орбітреку й так дивиться.

Каже, буде тепло – поставлять у дворі басейн, будуть плавати, бо це дуже корисно.

Крім того, тричі на тиждень приходить реабілітолог, раз на тиждень їдуть на масаж. Радомир на домашній формі навчання, то приходить і вчитель. Багато займається й сама Вікторія.

«Бувають моменти, коли він питає: «Коли зможу бігати, на ковзанах їздити, у футбол грати?» – говорить мама. – Навчимося і будеш! Він знає, що треба попрацювати. Всьому, що він робить – ми дуже радіємо. Кожному його кроку, кожній фразі: «Мамо, я сам». Чудово! В тебе все вийде. Молодець. Я в тебе вірю, ти сильний, ти зможеш. Хвалимо за кожен крок».

У Радомира є двоє старших братів. І він легко знаходить мову з будь-ким на вулиці.

«Суспільство в нас поки що не готове до таких дітей, – каже Вікторія. – Дорослі починають плакати: «О як ти це витримуєш? Як ви з цим живете?». Діти показують пальцем. Тут, у лікарні, значно легше, бо багато таких, як він. Хтось в ортезах, з ходунцями пересувається, хтось на візку. І в лови ганяють. На коридорі іноді такий гам! Він розуміє, що не один такий. Тут він не ставить питань: «А чому?».

Сьогодні Вікторія з Радомиром збираються в еко-парк годувати кіз, овечок. На середу у них запланований зоопарк. Кожного разу, коли вони в Харкові, – йдуть туди. Радомиру там дуже подобається, особли­во слони.

«О, а ще тигри й леви. Чекайте, він вже всіх тварин перераховує, – сміється мама. – А ще Радомиру дуже подобаються коні. Фігурки коней завжди возить з собою».

Реквізити для наданнядопомоги Радомиру:
Карта ПриватБанк 4149 6293 0038 6836
Пантазі Вікторія

Для тих хто живе за кордоном сторінка допомоги https://www.gofundme.com/35bhr3-help-in-treatment-and-rehabilitation#

Можна допомогти через систему paysendhttps://paysend.com/?lang=ru

Для допомоги в доларах 5168 7422 0513 8054
PANTAZI VIKTORIIA

BENEFICIARY: PANTAZI VIKTORIIA index 76018, Ukraine,areaIvano-Frankivska,cityIvano-Frankivsk,street
Hrushevskoho,building 40,flat 3
ACCOUNT: 5168742205138054
BANK OF BENEFICIARY: PRIVATBANK, 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE
SWIFT CODE/BIC: PBANUA2X
CORRESPONDENT ACCOUNT: 0011000080
INTERMEDIARY BANK: JP MORGAN CHASE BANK
SWIFT CODE/BIC: CHASUS33
IBAN: UA553052990005168742205138054

Читайте «Репортер» у Telegram – лише якісні новини та цікаві статті у вашому телефоні

Comments are closed.