Категорія

Акцент

Категорія

Минулого тижня «Міс Україна», франківчанка Анна Заячківська вилетіла на острів Балі, де вона боротиметься за корону найкрасивішої дівчини світу. Як це часто буває, подія одразу обросла скандалами у ЗМІ – мовляв, Анна заявила, що відправили її туди без грошей, уже встигла посваритися з росіянкою – сусідкою по кімнаті, та й узагалі сам конкурс пікетують мусульмани. Як же ж воно є – у розмові з наставницею Анни, директором модельного агентства «Ювента» Тетяною Терсеновою-Заводовською.

«Ще трохи і вибухне» – під таким гаслом понад два місяці тому вийшли пікетувати міліцію кілька десятків молодих франківців. Покричали, розійшлися та й забули про захід. Але одному з них забути не дали. Адже для студента університету нафти і газу Станіслава Галюка ця акція не закінчилася донині. Два місяці він ходив у міліцію на допити та опізнання. А минулого тижня його оголосили підозрюваним, скоро, обіцяють у міліції, буде суд. За що?

Уже другий тиждень на вулиці Драгоманова в Івано-Франківську лежить купа залишків будматеріалів. Робили дорогу, от і залишили.

Минає три роки, як діють повноваження Івано-Франківської міської ради VI демократичного скликання. Більшість часу позаду, адже загальний термін каденції – п’ять років. Перед виборами нинішні обранці, особливо мажоритарники, обіцяли багато, а що зробили? Хтось уже й забув, тож ми нагадаємо.

Відомий журналіст української служби «Голосу Америки», виходець з Івано-Франківська Андрій Годованець прожив у США майже дев’ять років. Цього літа він повернувся в Україну і з липня працює ведучим новин на каналі ТВі. На жаль, українці, які досягли успіху за кордоном, значно частіше їздять додому в гості, ніж вертаються назавжди. Тим приємніший виняток прикарпатця.

Обсерваторія на горі Піп Іван (2028 м) – напевно, друге найпопулярніше місце у Карпатах після Говерли. Її не знищили навіть десятки років руйнації. Нині тут збираються створити науково-дослідний центр, метеостанцію, сейсмостанцію, рятувальний пост і кемпінг для туристів. А поки планують та чекають на грантові гроші, обсерваторія завалена сміттям.

Долинський виправний центр № 118 стоїть серед лісу – на території колишнього військового містечка, за 5 км від села Тростянець і за 20 км від райцентру. Це не колонія суворого режиму, тут немає рецидивістів чи якихось кримінальних авторитетів. У центрі відбувають покарання засуджені, котрі, як кажуть офіційною мовою, – «стали на шлях виправлення». Але пом’якшеним режимом волю не заміниш…

або Від майдану до майданчиків і назадВ Івано-Франківську, як, зрештою, і по всій Україні, більшає протестних акцій. Люди виходять на вулиці проти поганих доріг, незаконних забудов, кострубатих реформ й купи інших негараздів. Усе частіше ті акції стосуються не глобальних, а локальних проблем. Наприклад, не сумнозвісні газові угоди, а іржаві гаражі у дворі. Не мовний закон, а сміття біля будинку. Що це – дріб’язковість чи логічне переформатування протестних настроїв?

Від аномальної спеки у місті всі рятуються як можуть. Хтось прохолоджується під вентилятором, хтось ховається у затінку, небідні ставлять кондиціонери. Тварини й птахи шукають свої варіанти. Ось, наприклад, цей голуб прохолоджується в калюжі конденсату, який стікає з кондиціонера від продуктової крамниці на вулиці Бандери, 10.

Велична подія сколихнула вірян 1736 року. Ікона Богородиці, яка перебувала у галицького шляхтича Миколи Гошовського, заблищала неземним сяйвом, з очей Богоматері виступили сльози, а обличчя наче вкрилося росою. Наступного року київський митрополит Атаназій Шептицький окремим декретом проголосив ікону чудотворною та зобов’язав Миколу Гошовського передати її до Гошівського монастиря отців василіян. Пройшло 276 років, Гошівська обитель приймає мільйони прочан з усього світу. Цьогоріч монастир відвідав Блаженніший Глава УГКЦ Святослав Шевчук.

Ще кілька років тому склянка маку коштувала 5‑6 грн. Нині в супермаркеті не знайдеш дешевше, ніж 10 грн. за 150 г. На упаковках йдеться про те, що виробники українські, але не прикарпатські – Київ або Севастополь. Воно й не дивно. У нас мак уже п’ять років як не вирощують. Принаймні легально. Більше того, маку в Україні з кожним роком виробляється все менше. І хто у цьому винен – наркомани чи політика?

На березі міського озера роками «сушиться» спортивне взуття. Такий-собі загадковий пам’ятник радикального конструктивізму ми помітили в на лініях електропередач поблизу парку екстримальних розваг.