Скорочення

В звільненнях людей економічна криза винна не завжди Тетяна Соболик   Щодня з’являються нові факти, які підтверджують напружену ситуацію в економіці країни. Влада звинувачує світову економічну кризу, опозиція — бездарне управління економікою. А виробничники, взагалі, спантеличені тим, що навкруги говорять тільки про те, як рятувати банки. Більше того, саме банківські установи, які в свій час давали кредити всім направо і наліво, деякі виробничники звинувачують у тій ситуації, в якій опинилися.Позаяк кожне підприємство має свою специфіку, в кожного свої причини, через які вони опинилися в не надто доброму стані. Відтак нині не можна з певністю звинувачувати тільки економічну кризу. Є й інші причини, через які люди дуже скоро опиняться на вулиці… пробачте, на обліку в центрі зайнятості.

Порадилися

На минулому тижні в міськвиконкомі відбулося засідання дорадчої ради, на якому розглядалися питання, які стосуються роботи промислових підприємств основного кола міста в умовах економічної кризи. Начальник управління економічного та інтеграційного розвитку Богдан Білик зауважив, що динаміка обсягів промислового виробництва свідчить про те, що економічна криза та політична нестабільність на економіку міста повною мірою ще не позначилися.

Однак виробничники Івано-Франківська проблему відчули вже сповна. Позаяк зменшення обсягів на виробництві планується на 13 підприємствах, скорочення замовлень споживачів — на шести, зменшення розміру заробітної плати — на п’яти, затрим­ка оплати за продукцію від споживачів — на семи, накопичення готової продукції на складах — на двох, можлива зупинка виробництва — на трьох, скорочення ж робітників планується на восьми підприємствах.

Виробничники говорили про все, що їм болить. Про проблеми з ПДВ, податковою інспекцією, замовленнями, скороченнями тощо. Зрештою для покращення співпраці, координації дій, гаран­тійного забезпечення, поручительства та вироблення стратегії дій було запропоновано створити Спільну раду керівників підприємств і банків з антикризових питань. Відтак вийти на уряд із пропозиціями виробничників, яким чином вони бачать покращення своїх проблем.

Проблема Арматурного заводу з боку керівника

Не треба пояснювати, що потреба в арматурі була, є і буде. Однак генеральний директор заводу Ігор Філіппов нині стверджує, що завод втратив значний ринок через те, що як процеси будови нових об’єктів, так і глобальної реструктуризації діючих об’єктів призупинилися. Відтак навіть, якщо замовлення є, то йдуть великі затримки платежів, а «на склад» завод випускати арматуру не збирається. Тому й було прийнято рішення про скорочення працівників.

Загальна кількість тих, хто працює, 1 листопада становила 725 чоловік. Під скорочення попадають працівники різних професій, однак керівник заводу зауважує, що в першу чергу вони намагаються втримати працівників робочих професій. Зрештою, навіть частину пенсіонерів, тих, які є корисні та цінні на заводі, вони лишають.

Ігор Філіппов на нараді сказав про вимушене скорочення понад 500 людей. Однак, вже день після цього, наголосив кореспонденту «Репортера», що не факт, що він їх скоротить, позаяк, поки що скорочує набагато меншу кількість людей. «Це все залежить від того, наскільки ті пропозиції, які ми даємо зараз в облдержадміністрацію та міськвиконком, будуть реалізовані. Я не хочу зараз сказати, що повністю весь тягар я перевалю на адміністрацію, бо ми активно ведемо роботу і працюємо з нашими контрагентами, намагаємося знайти компромісні рішення, які допоможуть мені зорієнтуватися, на які обсяги окрім тих, що є зараз, я можу орієнтуватися в той чи інший період», — зауважив він.

Серйозною проблемою І. Філіп­пов вважає те, що наша юридична база розрахована на розвиток, а зараз регрес. Відтак відпустки за власний рахунок можливі лише на 15 календарних днів. Це дуже мало, адже на заводі є люди, які готові були б залишитися й на півроку лиш для того, щоб знати, що їм є куди повернутися. На його думку, законодавча база повинна зрозуміти і відреагувати. «Якщо у мене 20?% залишиться працювати на умовах написання заяви за власний рахунок на півроку, то це теж буде добре. Люди готові зиму перезимувати. А ми говоримо не про насіння, а про людей», — наголошує він.

Проблема Арматурного з боку профспілки

Шостого листопада профспілковий комітет первинної профспілкової організації ВАТ «ІФАЗ» отримав лист від керівництва заводу, в якому йшлося про те, що у зв’язку з фінансовою кризою в державі та на підприємстві, зменшенням обсягів замовлень та, відповідно, виготовлення товарної продукції, адміністрація ВАТ «Івано-Франківський арматурний завод» надсилає пропозицію щодо внесення змін до Колективного договору підприємства, які мали стосуватися скорочення фонду робочого часу.

Відтак працівники заводу назначили дату проведення конференції, на якій планували голосуванням визначити приймати чи не приймати такі зміни до Колективного договору. Однак адміністрація заводу, пові­до­мила про те, що вони відкликають свої пропозиції до Колективного договору. Так була відмінена конференція. Щоправда, голова профспілкової організації Михайло Сухоребський наголошує, що на людей все одно чиниться тиск і деякі погоджуються на скорочений робочий день чи тиждень.

М.?Сухоребський звернувся до голови ради профспілки «Маш­прилад» Марії Коваль, яка 26 листопада звернулася до голів міста та облдержадміністрації з листами, в яких стверджувала, що, прикриваючись економічною кризою в державі, на заводі «проводиться огульне скорочення кадрів». В листі вона наголосила, що письмового обґрунтування економічного стану підприємства адміністрація не надає.
«Можливо, й власники щось «хімічать», можливо продавати хочуть, я ж не знаю, про що вони там думають», — каже М.?Сухоребський. І підкреслює, що все це тільки його здогадки, адже жодних документів, які б доказували те, що завод нині не має замовлень в нього нема. Він зауважує, що навіть попри кризу, яка, звісно ж, відбивається на заводі, для заводу-монополіста робота мала б бути. Відтак він виступає проти будь-яких скорочень.

Як акціонер заводу М.?Сухоребський зазначає, що завод не проіндексований, відтак акції коштують 5?коп. Всі розуміють, що вартість заводу складає мільйони, а формально він коштує менше, ніж двісті тисяч. Відтак він підсумовує: «На мою думку, це сплановано. Нема такого, щоб все зупинилося, якщо ви сьогодні їли 100 г хліба, то невже завтра будете їсти менше?».

Локомотиворемонтний завод

Голова правління ВАТ «ЛРЗ» Василь Дутчак є противником скорочення. Бо, по?перше, вірить, в те, що криза мине, а, по?друге, великий дефіцит робочих кадрів він відчував постійно. Відтак частину людей вони перевели на 0,75?% ставки. На такий вихід з кризової ситуації його спонукало теж два аспекти. Перший — це соціальна відповідальність перед працівниками, друга — законодавчо під скорочення можуть потрапити найкращі кадри, які є на виробництві. Окрім того, голова правління ВАТ «ЛРЗ» звернувся до пен­сіонерів, аби ті з розумінням віднеслися до проблеми і запевнив їх, що відтепер вони будуть працювати тільки на умовах договору.

Продукція, яку випускає локомотиворемонтний завод, специфічна, відтак вони повноцінно залежать від такого монополіста, як «Укрзалізниця». Вони відправили продукцію на 6 млн. грн., заплативши за матеріали, ПДВ та заробітну плату. Однак звідти почали з’являтися телеграми, мовляв, вони платитимуть за продукцію через 2?2,5 місяці. «Укр­залізниця» не має права цього робити, однак В.?Дутчак розуміє, що сваритися з ними нині йому просто недоцільно. «Я можу виграти суд, але ж вони користуються монопольним правом і на майбутнє вони можуть поставити такі тендерні умови, в які я просто не попаду», — обґрунтовує він. Відтак перед підприємством постало питання: як працювати?

Завод зіштовхнувся з недоліками податкової системи. Адже у них вимиті всі кошти, бо якби вони сплачували ПДВ, після того, як отримають оплату за продукцію, то могли б активно працювати. Відтак виникає питання не відвантажувати продукцію, бо ж грошей, аби заплатити ПДВ просто нема. «Ми маємо виступити для того, щоб дати пропозицію внести зміни до закону про ПДВ і оплату ПДВ проводити по касовому методу. Хоча б внести в бюджет 2009 року», — зауважує він.

ЗАТ «Агромаш-ІФ»

Завод «Агромаш-ІФ» — підрозділ великої структури, який робив в свій час нестандарт­не обладнання для інших підрозділів цієї ж структури. Однак нині в їхній структурі немає замовлення на виготовлення продукції, тому воно зменшує обсяг виробництва. Відтак керівництво заводу внесло пропозицію в центр зай­нятості про скорочення 136 працівників.

Нам не вдалося поспілкуватися з самим керівництвом заводу, однак начальник управління економічного та інтеграційного розвитку Богдан Білик зауважив, що люди, які будуть скорочені, без роботи не залишаться: «Вони можуть навіть піти в малий бізнес і мати більшу зарплату. Нам важко судити по підприємству, бо ми не маємо до нього відношення. Але я думаю, що з кризою це не пов’язано, просто завод виконав свою місію. В нас є заводи, які цих спеціалістів потребують. Це дефіцитні професії — слюсарі, токарі, фрезерувальники», — зауважує Б. Білик.

Разом з тим він зауважує, що сьогодні на біржі стоять тільки ті люди, яким це вигідно, бо вони торгують на ринку. А фактично вільної робочої сили у місті нема. Він вважає, що надлишок робочої сили може з’явитися тільки тоді, коли робітники, які в свій час виїхали за кордон (як правило будівельних професій) повернуться. Однак якщо відновляться кредити, то буде будуватися житло і далі, а якщо буде будуватися, то і підприємства житлової галузі, й інші галузі будуть розвиватися.